Справа № 136/1847/23
провадження № 2/136/398/23
"28" лютого 2024 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
учасників справи:
представника позивача - адвоката Ладана О.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Докійчук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законний представник ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законний представник ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (далі - відповідачі), в якому просила:
- визначити позивачу додатковий двохмісячний строк, з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 .
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_5 , а після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки, житловий будинок по АДРЕСА_1 та кошти на банківському рахунку. За життя матір'ю позивач було складено заповіт на земельні ділянки на ім'я дочки - відповідача ОСОБА_1 , яка після смерті матері прийняла її спадщину. Також таку спадщину, за правом представлення після смерті свого батька ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , прийняла його дочка - неповнолітня онука ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджує, що оскільки її матір'ю було складено заповіт на земельні ділянки лише на ім'я відповідача ОСОБА_1 , однак інше майно (житловий будинок та кошти на банківському рахунку), які не були охоплені заповітом, можуть бути успадковані позивачем, як дочкою ОСОБА_5 спадкоємцем за законом. У вересні 2023 року позивач, помилково вважаючи, що строк для прийняття спадщини під час військового стану становить 10 місяців, вона звернулася до нотаріуса, якою їй було роз'яснено, що спадкують майно лише особи, які прийняли спадщину, однак позивачем строк для прийняття спадщини пропущено. Натомість позивач вказує, що строк для прийняття спадщини позивач пропустила з поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення цих дій. Позивач зазначає, що поховавши брата ОСОБА_6 у липні 2022 року, який загинув під час виконання свого військового обов'язку, а потім дуже швидко поховавши матір та ще одного брата ОСОБА_7 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_6, вона досить довго переживала, й досі переживає, важку психологічну травму після їх смерті. Позивач пенсіонер і вона не працює, й немає стабільного заробітку, тобто коштів на оформлення спадщини не мала у зв'язку із складним матеріальним становищем. Також, причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 є те, що вона має значні проблеми зі здоров'ям серця і знаходиться під постійним амбулаторним лікуванням під наглядом кардіолога з 14.02.2023 по теперішній час, що підтверджує висновком лікаря кардіоревматолога, а вказані обставини перешкодили їй вчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 22.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу ОСОБА_5 .
Відповідач подала до суду відзив, який обґрунтовує наступними обставинами.
Представник відповідача ОСОБА_1 вважає позов необґрунтованим і таким який не підлягає задоволенню, оскільки не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність. Крім того, доводи позивачки щодо наявності у неї важкої психологічної травми після смерті брата ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та смерті матері в лютому 2023 року, а також смерті брата ОСОБА_7 у ІНФОРМАЦІЯ_6, які б перешкодили вчасному поданню заяви про прийняття спадщини - не підтверджуються жодними доказами. Таким чином, позивач не була позбавлена можливості звернутися в межах, визначених законом строків, за допомогою засобів поштового зв'язку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Сторона відповідача наголошує, що написання ОСОБА_5 заповіту виключно на ОСОБА_1 та укладення договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 свідчить про тісний зв'язок покійної зі своєю донькою ОСОБА_1 .
Зі сторони відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законного представника ОСОБА_4 , у визначений судом строк відзиву на позов не подано.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що відзив відповідача ОСОБА_1 ґрунтується лише на її небажанні щодо вступу у спадщину їх матері ОСОБА_5 інших спадкоємців, оскільки спір стосується коштів на рахунку спадкодавця, яка була матір'ю раніше загиблого захисника, а всі міркування, наведені у відзиві є необґрунтованими, надуманими і такими, що не відповідають дійсності, не входять до предмету доказування у даній справі. Позивач наголошує, що пропустила строк із дійсно поважної причини, описаної у позовній заяві, через об'єктивні, непереборні та істотні труднощі й вчасно не змогла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім цього, інший відповідач та її законний представник не заперечують проти задоволення позову. Разом з тим, позивач звертає увагу суду й на те, що неохоплене заповітом майно - це кошти на банківському рахунку, їх походження це грошова допомога у зв'язку із смертю сина спадкодавця - військовослужбовця ОСОБА_6 та батька відповідача ОСОБА_3 й чоловіка законного представника відповідача ОСОБА_4 - брата позивача. Так, при житті матері ОСОБА_5 між нею та сім'єю її покійного сина ОСОБА_6 , діяла домовленість, що кошти отримає сама, а потім передасть неповнолітній дитині загиблого ОСОБА_3 . Однак, мати померла та не встигла передати кошти дитині загиблого воїна - відповідачу ОСОБА_10 , так як кошти надійшли після її смерті. При цьому відповідач ОСОБА_1 як особа, яка прийняла спадщину матері ОСОБА_5 відмовилась віддати зазначені кошти дитині ОСОБА_6 , як того бажала ОСОБА_5 .
Відповідачі заперечення щодо відповіді на відзив не подали.
Ухвалою суду від 11.12.2023 та від 09.01.2024, на задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 , забезпечено її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29.01.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів було відмовлено.
Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду, а тому було закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті, а на задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, що у ньому наведені, вказавши, що строк для прийняття спадщини позивач пропустила з поважних причин. Натомість відповідач ОСОБА_1 та її представник заперечили щодо задоволення позову, вказавши, що наведені у позовній заяві причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_5 не є поважними. У судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , однак їх свідчення зводилися до того, що спадкодавець ОСОБА_5 останні роки проживала з відповідачем ОСОБА_1 , яка піклувалася про неї, однак свідчень, які стосувалися предмету доказування не було.
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть. За життя ОСОБА_5 склала два заповіти, у першому від 29.03.2007 все своє майно, що буде належати їй на день смерті, а також те, на яке вона за законом матиме право вона заповіла ОСОБА_13 , в другому від 25.03.2016 заповіла належній її на праві особистої приватної власності земельні ділянки своїй дочці ОСОБА_1 . З витягів з ДРАЦС вбачається, що ОСОБА_11 , у зв'язку з укладенням шлюбу в 2010 році, змінила прізвище на ОСОБА_14 , але померла у ІНФОРМАЦІЯ_7. У матеріалах справи наявне свідоцтво про народження відповідача, з якого вбачається, що ОСОБА_5 доводилась її матір'ю, однак ОСОБА_1 , отримано інше прізвище у зв'язку з укладенням у 1989 році шлюбу з ОСОБА_15 . Також, з витягу з ДРРПНМ №355521418 вбачається, що за договором дарування від 04.09.2009 відповідач ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Згідно довідки, виданої Липовецькою міською радою Вінницької області від 03.04.2024 вбачається, що покійна ОСОБА_5 була зареєстрована за вищевказаною адресою, а з нею було зареєстровані: ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_17 . З іншої довідки від Липовецької міської ради від 03.04.2024 вбачається, що на час смерті ОСОБА_5 склад її сім'ї налічував: дочку ОСОБА_2 - позивача; сина ОСОБА_7 ; дочку ОСОБА_19 ; дочку ОСОБА_1 - відповідача; сина ОСОБА_6 . Відповідач ОСОБА_1 стверджує, що й підтвердили у судовому засідання свідки, про те, що її матір ОСОБА_5 , тривалий час аж до дня своєї смерті, фактично проживали разом за адресою відповідача ОСОБА_1 у м. Вінниці. Зі спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вбачається, що лише її дочка ОСОБА_1 03.04.2023 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка складалася із майна, про яке покійна за життя вказала у заповіті від 25.03.2016, та водночас повідомила, що спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги за законом є: дочка ОСОБА_2 - позивача; син ОСОБА_7 ; дочку ОСОБА_19 ; та син ОСОБА_6 . Таким чином, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що все спадкове майно, яке заповіла ОСОБА_5 успадкувала лише одна її дочка ОСОБА_1 - відповідач, а раніше належний покійній житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ще за життя подарувала ОСОБА_1 ще до своєї смерті у 2009 році. У матеріалах справи наявна довідка від АТ "Ощадбанк" про відкритий на ім'я ОСОБА_5 рахунок. Інше майно, яке неохоплене заповітом ОСОБА_5 її спадкоємці мали право успадкувати за законом, якби прийняли її спадщину у встановленому законом порядку. Натомість таку спадщину, за правом представлення після смерті свого батька ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , прийняла його дочка та неповнолітня онука ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.09.2023 позивач звернулася до нотаріуса з метою прийняття спадщини своєї матері, але нотаріусом було роз'яснено, що позивачем строк для прийняття спадщини пропущено. Позивач стверджує, що після відкриття спадщини своєї матері ОСОБА_5 , причинами неможливості нею вчасно подати заяву про прийняти спадщину стали: помилкова думка щодо строку на прийняття спадщини; важка психологічну травму після смерті брата ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та смерті матері в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також смерті брата ОСОБА_7 в ІНФОРМАЦІЯ_6; відсутність стабільного доходу та коштів для оформлення спадщини, а також наявність у позивача хвороби серця та її перебування на амбулаторному лікуванні з 14.02.2023 по 29.08.2023. Згідно консультативного висновку лікаря кардіоревматолога позивач має проблеми зі здоров'ям серця, знаходиться під постійним амбулаторним лікуванням під наглядом кардіолога з 14.02.2023 по теперішній час із діагнозом: ІХС, стабільна стенокардія напруги 11-111 ФК, артеросклеротичний кардіосклеоз, склероз аорти, гіпертонічна хвороба 11 ст, гіпертрофія лівого шлуночка, ризик ССУ, вкрай високий СН 1 ст., синусова брадікардія.
Суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як визначено в ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
В силу вимог ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці померла ОСОБА_5 , яка є матір'ю позивача та відповідача ОСОБА_1 , а також бабусею по батьковій лінії відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_5 склала два заповіти, у першому від 29.03.2007, все своє майно, що буде належати їй на день смерті, а також те, на яке вона за законом матиме право вона заповіла ОСОБА_11 , яка надалі померла у ІНФОРМАЦІЯ_7, а в другому заповіті від 25.03.2016 ОСОБА_5 заповіла належній її на праві особистої приватної власності земельні ділянки своїй дочці ОСОБА_1 . З витягу з ДРРПНМ №355521418 вбачається, що за договором дарування від 04.09.2009 відповідач ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_5 у складі належних покійній земельних ділянок за її заповітом від 25.03.2016 в силу ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, оскільки вчасного подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, на яку, в силу вимого ст. 1223 ЦК України, вона має право.
У матеріалах справи наявна довідка від АТ "Ощадбанк" про відкритий на ім'я ОСОБА_5 рахунок.
У відповіді на відзив позивач стверджувала, що неохоплене заповітом майно - це кошти на банківському рахунку, в їх походження це грошова допомога у зв'язку із смертю сина спадкодавця - військовослужбовця ОСОБА_6 та батька відповідача ОСОБА_3 й чоловіка законного представника відповідача ОСОБА_4 - брата позивача. Так, при житті матері позивача ОСОБА_5 між нею та сім'єю її покійного сина ОСОБА_6 була домовленість, що кошти отримає саме вона і передасть неповнолітній дитині загиблого ОСОБА_3 , але мати померла та не встигла передати кошти дитині загиблого воїна ОСОБА_10 , так як кошти надійшли після її смерті.
В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Разом з тим, суд вкотре наголошує, що спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч.ч. 2-4 ст. 1273 ЦК України.
Суд встановив, що інше майно, яке неохоплене заповітом ОСОБА_5 її спадкоємці мали право успадкувати за законом, якби прийняли її спадщину у встановленому законом порядку. Натомість таку спадщину, за правом представлення після смерті свого батька ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , прийняла його дочка та неповнолітня внучка ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, суд встановив, що згідно довідки, виданої Липовецькою міською радою Вінницької області від 03.04.2024 вбачається, що покійна ОСОБА_5 була зареєстрована за вищевказаною адресою, а з нею було зареєстровані: ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_17
05.09.2023 позивач звернулася до нотаріуса з метою прийняття спадщини своєї матері, але нотаріусом було роз'яснено, що позивачем строк для прийняття спадщини пропущено.
Таким чином, позивач не прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом ні в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ні в силу ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, а згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Об'єктивні, непереборні або істотні труднощі можуть виникати у спадкоємця, який знає про факт смерті спадкодавця, у зв'язку з чим знає (має знати) про наявність у нього певного строку для прийняття його спадщини, але зіштовхується з певними обставинами, які йому заважають це зробити. У цьому випадку суд оцінює характер цих обставин.
Суд, оцінивши подані позивачем докази, не вважає їх належними та достатніми, на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування, не підтверджують існування обставин, на які посилається позивач, а в сукупності на їх підставі не можна визнати наведені позивачем обставини.
Аргументи, наведені позивачем про те, що її необізнаність із встановленим законом строком для прийняття спадщини під час воєнного стану та те, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним, не можуть бути враховані судом в якості поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не є об"єктивними перешкодами.
Аргументи, наведені позивачем про те, що наявність у неї важкої психологічної травми після смерті родичів не можуть бути враховані судом в якості поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки позивачем не надано медичної документації на підтвердження вказаних обставин та на підтвердження періоду їх впливу на позивача, що могло б призвести до об'єктивної неможливості нею вчинити дії визначенні чинним законодавством для забезпечення права на спадкування.
Суд враховує поданий позивачем доказ - консультативний висновок лікаря кардіоревматолога, де вказано про перебування позивача на амбулаторному лікуванні з 14.02.2023 по 29.08.2023, однак вважає його сам по собі недостатнім доказом для встановлення обставин наявності об"єктивних перешкод для прийнятття спадщини. Так, перебування позивача на амбулаторному лікуванні, яке не передбачало госпіталізацію, у зв'язку з хворобою, яке не пов'язане з порушенням функції опорно-рухового апарату, за відсутності в наданих лікувальними закладами документах застереження щодо обмеження під час пересування при ході або те, що позивач не могла пересуватись самостійно, не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини у встановлений законом строк. За відсутності доказів протилежного, суд вважає, що вказане свідчить про можливість позивачем за станом здоров'я вчиняти менш фізично важкі дії, такі як написання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
Доводи позивача про відсутність у неї коштів на оформлення спадщини також не може вважатися поважною підставою пропуску строку для прийняття спадщини, в даному випадку, оскільки для вчасного подання заяви про прийняття спадщини наявність таких коштів не є потрібним.
Позивачем не надано суду доказів скрутного матеріального становища, що б не дозволило її дістатися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини чи повідомити про себе нотаріусу поштовим зв'язком.
Насамкінець доводи позивача про нібито усні домовленості між нею та її матір'ю ОСОБА_5 , при житті останньої, щодо розпорядження майбутніми коштами на користь внучки, які б вона отримала в порядку виплати у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, суд вважає неприйнятними і такими, які не мають доказового підґрунтя, висловлені в якості припущення та взагалі не є предметом доказування в цій справі.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога: визначити позивачу додатковий двохмісячний строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 , не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Суд, вирішуючи питання судових витрат керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, суд відносить понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору на її рахунок.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), законний представник ОСОБА_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 08.03.2024.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО