Справа № 128/925/24
Іменем України
08 березня 2024 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , отримавши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №42022022110000625 від 06.10.2023,
07.03.2024 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_2 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, у якій заявник просить скасувати постанову дізнавача сектору дізнання ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 06.10.2023 про закриття кримінального провадження №№42022022110000625 від 06.10.2023 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
Оглянувши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу ІІІ КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Таким чином, відповідно до наведених положень статті 303 КПК України слідчому судді може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, і таке рішення може бути оскаржене визначеними учасниками цього кримінального провадження, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора главою 26 розділу ІІІ КПК України не визначено.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», оскільки законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України), з урахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, частина перша статті 306, частина третя статті 234 КПК України тощо). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що у таких випадках не можна керуватися положеннями частини першої статті 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.
Водночас у більшості випадків КПК України визначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України). Таким чином, зазначене правило має застосовуватись й до розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, що передбачені статтею 303 КПК України.
Зі змісту даної скарги та доданих до неї документів убачається, що заявник оскаржує постанову про закриття кримінального провадження уповноваженої особи (дізнавача) відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Таким чином, оскільки заявник звернувся до органу досудового розслідування поза юрисдикцією Вінницького районного суду Вінницької області, тому вважаю, що дана скарга не підлягає розгляду Вінницьким районним судом Вінницької області у зв'язку з її непідсудністю цьому суду. Дана скарга підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається слідчим суддею, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Виходячи з вищевикладеного, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №42022022110000625 від 06.10.2023 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА