Справа № 128/918/24
11 березня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
07.03.2024 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження по справі оглядом матеріалів даної позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Частиною першою статті 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає, оскільки у позовній заяві не обґрунтовано та до позову не долучено усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- на підтвердження родинних відносин із спадкодавцем;
- щодо відсутності інших спадкоємців;
- технічного паспорту на будинок станом на момент звернення до суду;
- щодо відсутності арештів та інших заборон на спадкове майно.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Позивач ОСОБА_1 при обґрунтуванні ціни позову зазначає, що будинок, де земельна ділянка не приватизована, загальною площею 63 кв.м вартує 121120,00 грн.
Однак позивачем не надано документів на підтвердження дійсної вартості майна, на яке заявлено вимогу майнового характеру, а саме: на будинок АДРЕСА_1 .
Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач не зазначає в порядку якого спадкування (за законом чи за заповітом) вона просить визнати за нею право власності на майно.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію №0.0.3511812347.1 від 07.03.2024 на суму 1211,20 грн.
Перевіривши зарахування судового збору за платіжною інструкцією квитанцію №0.0.3511812347.1 від 07.03.2024 на суму 1211,20 грн, установлено, що судовий збір за вищевказаною платіжною інструкцією не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (для розгляду справ у Вінницькому районному суді Вінницької області). З квитанції №0.0.3511812347.1 від 07.03.2024 на суму 1211,20 грн убачається, що за зазначеними реквізитами отримувачем не є Вінницький районний суд Вінницької області.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір за подання до Вінницького районного суду Вінницької області позовної заяви до Якушинецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування.
Положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність з урахуванням даної ухвали та подати до суду відповідні докази, а також сплатити судовий збір відповідно до ціни позову, яка має бути підтверджена відповідними доказами, на рахунок Вінницького районного суду Вінницької області (реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок: UA688999980313131206000002071, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) та надати суду документальне підтвердження сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ними даної ухвали, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА