Справа № 212/89/24
2/212/16/24
11 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про захист прав споживачів,
за участі представника позивачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 , -
Представник позивача, адвокат Ткаченко О. П., звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 був укладений договір про поділ нерухомого майна: вбудовано-прибудованої будівлі до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що була у спільній частковій власності, із ОСОБА_4 , який був посвідчений приватним нотаріусом. 19 жовтня 2023 року рішенням виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради № 764 змінено вищевказану адресу на: АДРЕСА_2 , яке було закріплене за ОСОБА_1 (загальна площа 673 м2). 8 листопада 2023 року була проведена державна реєстрація вказаного нежитлового приміщення за ОСОБА_1 . Вважав, що таким чином право власності, на основі якого до цього, був укладений договір про постачання теплової енергії, втратив свою юридичну силу. За новим правом власності ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення, яке не є частиною багатоквартирного будинку та не є вбудованим у багатоквартирний будинок та ніколи раніше не мало і на даний момент не має жодних підключень до тепломереж. Так 14.11.2023 року ОСОБА_1 просила відповідача розірвати публічний договір від 01.11.2021 року на постачання теплової енергії у нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (загальна площа 673 кв. м.) та зняти теплове навантаження. Однак листом від 08.12.2023 року їй відмовлено в припиненні публічного договору. При цьому відповідач 11 грудня 2023 року склав акт про відсутність теплопостачання до прибудованої будівлі до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 через відсутність комунікацій та технічних умов. За таким актом вбачається, що всі трубопроводи центрального опалення проходять у вбудованому прибудованому нежитловому приміщенні розташованому за адресою: АДРЕСА_5 . Отже, внаслідок укладення 17 жовтня 2023 року договору про поділ нерухомого майна: приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , припинилось з 17.10.2023 року, а відтак: у позивача відсутній обов'язок із сплати на користь відповідача за постачання теплової енергії. На підставі переліченого просив суд зобов'язати АТ «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення на вбудовано-прибудовану будівлю до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа 673 м. кв.) з 17 жовтня 2023 року, яке належить ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із поданим позовом, представник відповідача подав відзив, вказуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830. Так АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, 1 жовтня 2021 року на своєму офіційному сайті розмістило такий Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. При цьому протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору на адресу АТ «Криворізька теплоцентраль» не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 про обрання моделі договірних відносин, тому з 01.11.2021 року з позивачем фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який обліковується за № 3251/жб від 01.11.2021 року. При цьому АТ «КТЦ» зазначає, що зобов'язання за Типовим договором відбувається на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, що складається із індивідуального, яке розподіляється на неопалюване приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, за обсяг теплової енергії, що надходить від таких трубопроводів у це приміщення. Відповідно до п. 5 Договору обсяг спожитої споживачем послуги визначається, як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої за Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з: обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. При цьому обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення. Так відповідно до п. 41 Договору споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. При цьому з 01.11.2021 року розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень проводиться відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, за якою обсяг теплової енергії приміщення з індивідуальним опаленням/приміщення з транзитними мережами опалення на задоволення загально будинкових потреб на опалення складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. На підставі наведеного, АТ «Криворізька теплоцентраль» правомірно нараховує плату за надання послуги з теплової енергії. Оскільки дане приміщення є частиною вбудовано-прибудованої частини будівлі в житловий будинок та не є окремою архітектурною спорудою, тому підстав для задоволення позовних вимог не має. Таким чином представник відповідача просив відмовити в задоволені позову повністю.
На відзив від представника ОСОБА_1 , адвоката Ткаченко О. П., надійшла відповідь на відзив, де ним було повністю підтримане обґрунтування позову, наведене у позовній заяві ОСОБА_1 , на підставі чого він просив суд задовольнити позов повністю.
Позивачка, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою належним чином.
Представник позивачки, адвокат Ткаченко О. П., підтримавши доводи позову, викладені у заявах по суті справи, наполягав на задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вказуючи при цьому, що оскільки позивачка не здійснювала самовільне відключення від системи опалення, всі трубопроводи опалення проходять у вбудовано прибудованому приміщенні № 2, що належить ОСОБА_4 , то жодного теплопостачання до приміщення № 1, належного позивачці немає, тому для нарахування послуг за опалення чи укладення позивачкою нового договору із відповідачем підстави відсутні. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник АТ «Криворізька теплоцентраль», ОСОБА_3 , підтримуючи відзив, просила суд відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 повністю, додаючи, що оскільки приміщення, належне позивачці, є вбудовано-прибудованим, яке має суміжні стіни із житловим будинком до якого воно прибудовано, то за послуги опалення вона повинна сплачувати АТ «Криворізька теплоцентраль».
На підставі ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд розглянув справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд вказує, що відповідно до визначень, що містяться у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
На підставі витягу з Державного реєстру речових прав від 10 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 є власницею приміщення АДРЕСА_7 (загальна площа 673 кв. м.), на підставі договору про поділ спільного майна від 17 жовтня 2023 року, посвідченому нотаріально, реєстр № 2211.
Так на підставі договору про поділ спільного майна від 17 жовтня 2023 року, посвідченому нотаріально, реєстр № 2211, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про поділ належної їм на праві власності по 1/2 частки вбудовано-прибудованої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 (загальна площа 832,2 кв. м.), внаслідок якого у зв'язку із поділом такого майна виник склад новоутворених об'єктів нерухомого майна, на підставі чого до ОСОБА_1 перейшло право власності на новоутворене приміщення 1 (загальна площа 673 кв. м.), а ОСОБА_4 на новоутворене приміщення 2 (загальна площа 159,2 кв. м.).
Вказане підтверджується копією рішення виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради № 764 від 19 жовтня 2023 року, яким було присвоєно приміщенням на підставі договору про поділ спільного майна від 17 жовтня 2023 року нові адреси по АДРЕСА_2 (загальна площа 673 кв. м.), закріплене за ОСОБА_1 , та приміщення 2 (загальна площа 159,2 кв. м.), закріплене за ОСОБА_4 .
Суд встановив, що за актом від 11.12.2023 року № 705, складеним представниками АТ «Криворізька теплоцентраль», вбачається, що при проведені обстеження новоутворених приміщень 1 та 2 по АДРЕСА_1 встановлено відповідність проведеного розподілу за договором поділу нерухомого майна, що в спільній частковій власності, від 17.10.2023 року. При цьому транзитні трубопроводи центрального опалення проходять у вбудовано-прибудованому нежитловому приміщенні 2 по АДРЕСА_1 згідно плану.
При цьому у судовому засіданні представник АТ «Криворізька теплоцентраль», адвокат Цуканова Н. В., визнала, що у АТ «Криворізька теплоцентраль» відсутні докази фактичного теплопостачання до належного ОСОБА_1 приміщення АДРЕСА_7 .
Проведення ж АТ «Криворізька теплоцентраль» нарахувань ФОП ОСОБА_1 за листопад 2023 року та грудень 2023 року оплати за послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів та за абонентське обслуговування на підставі договору № 3251/жб від 01.11.2021 року підтверджується долученими до справи представником позивача рахунками-фактурами відповідача.
Також було встановлено, що на лист від 14.11.2023 року ФОП ОСОБА_1 з проханням розірвати договір № 3251/жб від 01.11.2021 року на підставі договору про поділ спільного майна від 17 жовтня 2023 року, посвідченому нотаріально, реєстр № 2211, представники АТ «Криворізька теплоцентраль» 08.12.2023 року повідомили, що нарахування за спожиту теплову енергію проводиться за відсутності приладів обліку за загальною площею приміщень, тому укладений із ОСОБА_1 , як співвласником (1/2 частка) вбудовано-прибудованої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , типовий договір немає підстав, незважаючи на те, що таке приміщення обладнано індивідуальним опаленням, а, натомість, наявні підстави для внесення до нього змін в частині площі приміщення позивачки.
Суд вказує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Також за ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Аналіз положень ч. 1 ст. 714 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу, що підтверджується нормами Закону України «Про теплопостачання».
Суд зазначає, що на підставі пп. 2, 3 п. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку, зокрема: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; а також загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
При цьому згідно із ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
На підставі п. 14 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Так за п. 24 «Правил» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
При цьому згідно із п. 38 «Правил» споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 Розділу І «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика), загально будинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Також за п. 2 Розділу І «Методики» приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Згідно із п. 3 Розділу І «Методики» розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
При цьому за п. 11 Розділу І «Методики» в разі, якщо будівля (будинок) обладнана (обладнаний) вбудованим або вбудовано-прибудованим гаражем (паркінгом), окремі машино-місця (бокси) якого є самостійними об'єктами нерухомого майна, розподіл обсягів спожитої теплової енергії на опалення у будівлі/будинку здійснюється також між власниками таких об'єктів нерухомого майна / власниками майнових прав на такі об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, пропорційно до площі таких об'єктів.
Відповідно до п. 12 Розділу IV «Методики» обсяг теплової енергії, витрачений на загально будинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Отже, на підставі аналізу викладених нормативно-правових актів можна зробити висновок, що загальний обсяг спожитої енергії на опалення розподіляється безпосередньо на опалення житлових і нежитлових приміщень, забезпечення загально будинкових потреб на опалення і сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
При цьому обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення розподіляється на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення; а власники нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень багатоквартирних будинків, які у встановленому порядку відключені від системи централізованого опалення, є співвласниками багатоквартирних будинків, тому несуть зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, у тому числі й витрати на теплову енергію, витрачену для опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Суд зазначає, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Отже, внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Таким чином чинними нормативно-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від їх обов'язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, у разі обладнання таких приміщень індивідуальними системами опалення чи відключення від централізованого опалення, оскільки система опалення складається не лише з приладів опалення, а також з трубопроводів та арматури. При цьому обсяги споживання теплової енергії за опалення місць загального користування та за забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення є складовими загально спожитого будівлею обсягу теплової енергії і не є додатково визначеними обсягами споживання теплової енергії.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18.
Таким чином з аналізу наведених норм права та встановлених судом обставин можна зробити висновок, що оскільки проектно-технічні характеристики новоутворених приміщень 1 та 2 по АДРЕСА_1 на підставі договору про поділ спільного часткового майна від 17 жовтня 2023 року в межах належного до цього на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вбудовано-прибудованої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 (загальної площі до розподілу 832,2 кв. м.), не змінились, то відповідно й немає підстав для не проведення з 17.10.2023 року нарахувань відповідачем оплати послуг з теплопостачання позивачці за договором № 3251/жб від 01.11.2021 року.
Отже, на підставі викладеного вмотивування суд дійшов переконання, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про припинення нарахування відповідачем плати за послуги з опалення на вбудовано-прибудовану будівлю до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , починаючим з 17.10.2023 року, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11 березня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_8 .
Відповідач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.
Суддя: Д. О. Козлов