Справа № 541/2813/23 Номер провадження 22-ц/814/1415/24Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
06 березня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Жаги Едуарда Григоровича, представника ОСОБА_1 , на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 листопада 2023 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначено) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу).
В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що в нього змінився матеріальний та сімейний стан, а саме на час стягнення аліментів він був не одружений, був безробітнім, а зараз він одружився, має на утриманні малолітню дитину, дружину від другого шлюбу, утримує двох її неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу та проходить військову службу в регіоні проведення бойових дій.
Після стягнення аліментів в нього суттєво зменшується залишкова сума грошового забезпечення, чим суттєво погіршується становище його дружини, котра не працює, його сина від другого шлюбу та інших неповнолітніх дітей, які також перебувають на його утриманні, крім того він потребує харчування, одягу, ліків та інше.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, встановлених рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2019 року по справі № 541/729/19, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , з 1/4 частини до 1/5 (однієї п'ятої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття сина ОСОБА_4 ..
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 858 гривень 88 копійок понесених судових витрат.
В апеляційній скарзі адвокат Жага Е.Г., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, суд першої інстанції при вирішенні спору не виконав вимоги ст.192 СК України щодо встановлення обставин, які враховуються судом при зменшенні розміру аліментів. Так, судом не встановлено, що частина всіх доходів позивача не перевищує 50% його заробітної плати, при постановленні рішення щодо стягнення аліментів позивач не працював, а зараз працює, отримує заробітну плату та виплату за виконання бойових завдань, що підтверджує лише покращення його матеріального стану а не погіршення. Батько неповнолітніх дітей другої дружини позивача не звільнений від обов'язку утримувати своїх дітей, а створення нової сім'ї та утримання дітей дружини від першого шлюбу не є підставою для зменшення участі позивача в утриманні неповнолітнього сина.
Правом подачі відзиву позивач не скористався.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 07.03.2015, який було розірвано рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року (а.с.12).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від у справі № 541/729/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів), починаючи з 05 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку (а.с.5)
02.03.2021 ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5 , про що Миргородський міськрайонний ВДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) 02.03.2021 видав свідоцтво про шлюб та склав відповідний запис № 32.(а.с.10)
06.12.2019 від вказаного шлюбу у ОСОБА_2 і ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6 (а.с.6)
Згідно копії свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 від 24.07.2012, та серія НОМЕР_2 ОСОБА_5 має від попереднього шлюбу доньку та сина: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8, 9)
Як вбачається з копії довідок МОУ в/ч НОМЕР_3 від 31.10.2022 та МОУ в/ч 188 від 27.12.2022, солдат ОСОБА_2 призваний по мобілізації та перебуває на військовій службі. ( а.с.13)
Відповідно довідки Миргородської міської ради Полтавської області № 39/03-18 від 09.08.2023, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , він утримує сім'ю, а саме : дружину ОСОБА_2 , доньку дружини ОСОБА_7 , сина дружини ОСОБА_7 , сина ОСОБА_6 (а.с.15)
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з доведеності таких обставин: зміна сімейного стану позивача, перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей і дружини від другого шлюбу, що потягло за собою зміну матеріального стану.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
За змістом статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним; значне погіршення матеріального становища платника аліментів або зміна його сімейного стану може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року (справа № 565/2071/19) викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.
«Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу з ОСОБА_8 .
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
…
Суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини - ОСОБА_6 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Таким чином, суди у порушення зазначених вище вимог закону не врахували те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки судами було встановлено збільшення доходів останнього. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.»
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року (справа № 760/9783/18-ц), від 28.05.2021 року (справа №715/2073/20), від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц, на які, у тому числі зроблене посилання в апеляційній скарзі.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, ОСОБА_2 посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від іншого шлюбу має сина, який разом з другою дружиною та її двома дітьми від попереднього шлюбу перебувають на його утриманні.
У порушення вимог ст.12, ст.76-80 ЦПК України позивач не довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами факт погіршення його матеріального стану у зв'язку зі сплатою аліментів на двох своїх дітей.
Твердження ОСОБА_2 про те, що на його утриманні є дружина разом з трьома неповнолітніми дітьми не ґрунтується на будь-яких доказах, оскільки матеріали справи містять лише свідоцтва по повторний шлюб та копії свідоцтв про народження, які підтверджують наявність у ОСОБА_5 двох дітей від іншого шлюбу, однак зазначені документи не підтверджують факт несення позивачем витрат на утримання нової сім'ї.
Доводи позову про те що у зв'язку з працевлаштуванням та отриманням грошового забезпечення з позивача стягується значна сума в рахунок аліментів і є значним навантаженням для нього, ґрунтуються на припущеннях, оскільки з наданих позивачем документів не вбачається будь-яких відрахувань в рахунок сплати аліментів.
Довідка №39/03-18 від 09 серпня 2023 року (а.с.15) про те, що ОСОБА_2 утримує трьох дітей разом із дружиною не є достатнім доказом (ст.80 ЦПК України) для висновку про те, що усі зазначені особи - дружина і троє дітей перебувають на його повному утриманні, враховуючи, зокрема ту обставину, що батько дітей його дружини зобов'язаний утримувати своїх дітей, адже матеріали справи не містять жодних доказів з цього приводу.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що розмір аліментів, визначений рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2019, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку із тим, що позивач одружився та його дружина має дітей від іншого шлюбу, без доведення погіршення майнового стану позивача, не буде спрямовано на належне забезпечення сина та суперечитиме його інтересам.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить висновку про недоведеність обставин, визначених законом, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, оскільки належними та допустимими доказами ОСОБА_2 не підтверджено погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану - народження другої дитини, і сплата аліментів на обох дітей не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , подаючи апеляційну скаргу до суду, сплатила 1 625,40 грн судового збору (а.с.51)
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі.
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 1 625,40 грн судового збору.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Жаги Едуарда Григоровича, представника ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 листопада 2023 року скасувати з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів відмовити за недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 625,40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2024 року.
Головуючий суддя О. А.Лобов
Судді А.І.Дорош
В.М. Триголов