Справа № 161/3519/24 Провадження №11-сс/802/110/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні-прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 ..
Обрано щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Київ, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта вища, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює на посаді президента БФ «Разом в майбутнє», раніше несудимий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 березня 2024 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- за першою вимогою прибувати до слідчих СВ УСБУ у Волинській області, прокурорів у даному кримінальному провадженні, а у разі неможливості прибути через поважні причини - завчасно повідомити про це посадову особу, яка здійснила виклик;
- повідомляти слідчих СВ УСБУ у Волинській області та прокурорів у кримінальному провадженні про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , підозрюваними ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання відповідним державним органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України (у разі їх наявності).
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Враховуючи особу підозрюваного, суд дійшов висновку про можливість застосування до першого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашнього арешту, а саме у виді особистого зобов'язання, який запобіжить ризикам зазначеним в клопотанні.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про її незаконність та необґрунтованість. Зауважує, що слідчий суддя зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор зазначає, що підозрюваний в силу своєї діяльності, пов'язаної із бронюванням військовозобов'язаних осіб для виїзду за кордон, може забезпечити власне бронювання з подальшим виїздом за межі України.
Крім того, враховуючи, що підозрюваному відомі адреси проживання та інші контактні дані свідків, існує ризик, що останній незаконно впливатиме на них шляхом проведення за місцем проживання зустрічей з ними, умовлять чи погроз, чим спонукатиме до зміни показань, які є вигідними саме для підозрюваного.
З огляду на наведене, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав і просив скасувати ухвалу слідчого та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч. ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що дані вимоги закону при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_17 , слідчим суддею були дотримані.
Матеріалами кримінального провадження стверджується, що слідчим відділом УСБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023030000000116 від 16.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України.
22 лютого 2024 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України.
На думку апеляційного суду, відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинам кримінального провадження.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки дані обставини були доведені під час розгляду клопотання слідчого по суті.
Також слідчим суддею враховано, що ОСОБА_7 не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює на посаді президента БФ «Разом в майбутнє», який функціонує у штатному режимі та об'єктивно здійснює волонтерську діяльність, вказане стороною обвинувачення не заперечується.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність соціальних зв'язків, інших даних про його особу, зокрема, його вік, постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На переконання апеляційного суду, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим ризикам.
З наведених підстав, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки, на переконання апеляційного суду, саме запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 березня 2024 року включно.
Враховуючи вказане, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді