Справа № 161/3926/24 Провадження №11-сс/802/115/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
старшого слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників підозрюваного - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2024 року (ЄРДР №12022030000000312) ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , про продовження підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 квітня 2024 року включно.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявлені попередні ризики, передбачені ст.177 КПК України і, на наявність яких посилається слідчий та прокурор, не змінились, тому наявні підстави для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, будь-який інший більш м'який запобіжних захід, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати увалу слідчого судді як незаконну, необґрунтовану, невмотивовану та таку, що постановлена всупереч вимогам КПК України, та постановити нову, якою у задоволенні сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , або визначити розмір застави. Вказує, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.3 ст.307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, а наведені у клопотанні та у судовому рішенні ризики є безпідставними та не підтверджені належними і допустимими доказами, а лише припущеннями. Разом з тим, вказує, що слідчим суддею було залишено поза увагою те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає разом із дружиною та на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а також батьки - пенсіонери, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, а також те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Вищевказані обставини на думку сторони захисту слідчим суддею не враховані та підозрюваному продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, які заперечили доводи апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Згідно із ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вказані вимоги закону при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею дотримані.
На думку суду апеляційної інстанції, продовжуючи підозрюваному винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував як обставини, передбачені ст.184 КПК України, так і обставини, визначені ст.199 КПК України.
Так, апеляційним судом встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022030000000312 від 07 листопада 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України.
11 листопада 2023 року о 11 год. 10 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В цей же день, 11 листопада 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2023 року відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 січня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 січня 2024 року відносно ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 березня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
30 січня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 січня 2024 року продовжений до шести місяців, тобто до 11 травня 2024 року включно.
Таким чином, слідчий суддя підставно продовжив підозрюваному ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.04.2024 року включно.
Апеляційний суд вважає, розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчим суддею у достатній мірі встановлені підстави для продовження ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Продовжуючи підозрюваному у кримінальному провадженні винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також взяв до уваги те, що раніше заявлені ризики, передбачені п.п.1, 2, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не змінилися та не зменшилися.
Як встановлено судом підставами для застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, яка стверджується матеріалами провадження, а метою в тому числі - запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні, знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним збутом психотропних речовин.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою в даному провадженні, не змінилися обставини, які стали підставою для застосування щодо нього такого запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного, зможе забезпечити будь-який більш м'який запобіжний захід.
Оцінюючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8 , передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, суд враховує ступінь суспільної небезпечності цих кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, особи підозрюваного ОСОБА_8 та тяжкості інкримінованих йому діяння, те, що він раніше не судимий, є фізичною особою підприємцем, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його вік та стан здоров'я, відсутність медичних документів в підтвердження неможливості утримання підозрюваного в слідчому ізоляторі, апеляційний суд приходить до висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи аніж тримання під вартою, будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам, встановленим п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були доведені стороною обвинувачення.
Так, наведені стороною обвинувачення в клопотанні та судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 є доведені ризики, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, на даний час не втратили свою актуальність та не змінилися.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчий суддя перевірив усі обставини кримінального провадження, з якими закон пов'язує такий винятковий запобіжний захід та наявність достатніх і обґрунтованих підстав для його продовження.
Доводи сторони захисту про те, що наведені стороною обвинувачення ризики того, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі може вчинити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України нічим не підтверджені, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується матеріалами провадження, які фактично вказують про протилежне.
Твердження сторони захисту, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає разом із дружиною та на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а також батьки - пенсіонери, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, а також те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався дає можливість для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, є безпідставними, оскільки слідчим суддею дані обставини було взято до уваги та належним чином враховано при постановленні судового рішення.
Доводи сторони захисту, що домашній арешт зможе запобігти ризикам, визначеним у ст.177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки враховуючи встановлені обставини, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також особу підозрюваного, вони є непереконливими.
Таким чином, усі доводи сторони захисту, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для скасування ухвали слідчого судді в її оскаржуваній частині та обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як про це просить захисник.
Разом з тим, слідчий суддя відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України також обґрунтовано не визначав розмір застави, оскільки ОСОБА_8 , підозрюється у тому числі, у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а тому розмір застави у даному кримінальному провадженні, на підставі п. 5 ч.4 ст. 183 КПК України не визначається, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування судового рішення, суд апеляційної інстанції не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2024 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 квітня 2024 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді