Справа № 761/3524/24
Провадження № 1-кс/761/2889/2024
19 лютого 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120 191 100 000 005 68,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Звертаючись з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 в рамках кримінального провадження №120 191 100 000 005 68 накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема, на земельну ділянку загальною площею 3,6297 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0005, що розташовані на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та перебувають у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договорів оренди.
Обґрунтовуючи правові підстави звернення із вказаним клопотанням адвокат ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_5 власник спірного майна помер в листопаді 2019 року, а спадкоємцем на спадкове майно померлого, у тому числі на спірну земельну ділянку, є ОСОБА_4 , однак накладений арешт позбавляє можливості останню отримати свідоцтво про право на спадщину.
Також вказує, що вказана земельна ділянка не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому відсутня будь-яка потреба у подальшому застосуванні арешту майна, у зв'язку з чим накладений арешт підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_3 та уповноважений прокурор в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином та завчасно.
Вивчивши надані заявником матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
До слідчого судді звернулась адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням в порядку ст.174 КПК України вказуючи на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 в рамках кримінального провадження №120 191 100 000 005 68 було накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема, на земельну ділянку загальною площею 3,6297 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0005, що розташовані на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та перебувають у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договорів оренди.
Звертаючись з клопотанням заявник вказує, що накладений арешт підлягає скасуванню, оскільки вказана земельна ділянка не є речовим доказом, а також з огляду на тривалий період застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому відсутня будь-яка потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
З досліджених матеріалів клопотання, які слугували підставою для накладення арешту на майно вбачається, що застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Будь-яких негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, не виявлено.
Наведенні заявником у своєму клопотанні обставини не підтвердженні будь-якими фактичними данними та не є такими, що унеможливлюють застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому такі твердження заявника не можуть бути підставою для скасування арешту майна.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).
Отже, оскільки заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 3,6297 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0005, що розташовані на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, що був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні №12019110000000568.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя