Справа № 761/29968/23
Провадження № 1-кс/761/86/2024
13 лютого 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 620 201 000 000 008 31 від 21.04.2020,
До Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві (далі - ТУ ДБР у м. Києві), ОСОБА_4 від 30.03.2021 про закриття кримінального провадження № 620 201 000 000 008 31 від 21.04.2020 за ч. 1 ст. 396 КК України звернувся заявник ОСОБА_3 .
На думку заявника, рішення про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки слідчим не вчинено слідчих та процесуальних дій, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, ініціатор скарги просив вищезазначену постанову слідчого скасувати.
У судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив задовольнити, з наведених у ній підстав.
Слідчий ТУ ДБР у м. Києві, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибув, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши думку заявника, дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження № 620 201 000 000 008 31 від 21.04.2020, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому розслідуванні заявником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Особа, яка звернулась із скаргою, у силу ст. 60 КПК є заявником, отже, наділена правом оскарження рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Статтею 7 КПК передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, законним процесуальне рішення може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним вимогам.
Виходячи з вказаної вимоги, слідчий під час досудового розслідування шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження має з'ясувати обставини кримінального правопорушення, зібрати докази та перевірити їх для прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення.
Отже, висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження має ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні обставин кримінального правопорушення, наданні їм належної правової оцінки.
Виконання зазначеного обов'язку покладено на слідчого, як на особу, якою здійснюється досудове розслідування.
Слідчий суддя також бере до уваги, що у силу ст. 110 КПК постанова слідчого має містити відомості про зміст обставин, які є підставою для її прийняття, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування.
Таким чином, законним процесуальне рішення у кримінальному провадженні може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним положенням.
Водночас, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, досудове розслідування на підставі заяви ОСОБА_3 проведено з порушенням ст. 9 КПК, внаслідок чого не встановлено, так і спростовано існування ряду обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для встановлення істини у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, слідчим не зазначено, які саме дії вживались для проведення досудового розслідування.
Натомість, слідчий в оскаржуваній постанові лише послався на норми КПК та констатував відсутність складу кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що органом досудового розслідування не перевірялися обставини, згадані ОСОБА_3 у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчим, без дослідження всіх обставин можливого вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема доказування події правопорушення передчасно прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий безпідставно прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки на порушення зазначених вище норм процесуального законодавства, слідчий не вжив усіх заходів та не використав надані процесуальні можливості для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.03.2021 про закриття кримінального провадження № 620 201 000 000 008 31 від 21.04.2020 за ч. 1 ст. 396 КК України скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1