18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"08" березня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/305/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 07 березня 2024 року про забезпечення позову до подання позовної заяв,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову з вимогою застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
заборони до вирішення по суті спору у даній справі Наглядовій раді Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Голови наглядової ради та/або заступникам Голови Наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу Наглядової ради Товариства, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, окрім тих, що пов'язані з підготовкою, скликанням і проведенням Загальних зборів акціонерів до розгляду питань про припинення повноважень та обрання повного складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго»;
заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (код ЄДРПОУ 22800735) та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (код ЄДРПОУ 22800735), зокрема, щодо внесення зміни відомостей про виконуючого обов'язки генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 , призначеного рішенням Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», що оформлене протоколом від 29.02.2024. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що вона, ОСОБА_1 , звернулась до Господарського суду Черкаської області із позовом до членів Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та до ПАТ «Черкасиобленерго» (Товариство) про визнання Відповідачів - членів Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» такими, що не можуть вважатись незалежними директорами Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та визнання недійсними рішення з питання 4-го порядку денного дистанційних позачергових Загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго», які були проведені 25.12.2023 року і оформлені Протоколом № 3/2023, в частині обрання Відповідачів незалежними членами Наглядової ради.
Позов подано з метою захисту права акціонера на належне корпоративне управління Товариством, відновлення порушених норм чинного законодавства України в частині формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго».
Наразі, цей позов перебуває у провадженні судді Господарського суду Черкаської області Грачова В.М. (справа № 925/259/24).
В подальшому із відкритих джерел стало відомо, що 29.02.2024 незаконно сформованим складом Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» було проведено засідання, на якому було прийнято рішення про припинення повноважень Голови Правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_7 та про призначення виконуючого обов'язки Генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 .
Враховуючи, що рішення дистанційних позачергових Загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго» від 25.12.2023, оформлене протоколом № 3/2023 від 25.12.2023, щодо формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», оскаржується у судовому порядку, то рішення прийнятті незаконно сформованою Наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго» від 29.02.2024, також є незаконними та підлягають визнанню недійсними.
З метою уникнення істотного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення вимог ОСОБА_1 і забезпечення ефективного поновлення її порушених прав, заявник вважає за доцільне звернутись до пред'явлення позову із заявою про забезпечення позову з метою застосування заходу забезпечення позову з огляду на такі обставини.
Предметом позову, який буде поданий ОСОБА_1 у строки, передбачені частиною третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України, будуть позовні вимоги про визнання недійсними рішень Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», прийнятих 29.02.2024 і оформлених протоколом від 29.02.2024.
Таким чином, враховуючи порушення порядку формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», що може призвести до прийняття відповідних рішень всупереч чинному законодавству України, що негативно вплине на фінансове становище та господарську діяльність ПАТ «Черкасиобленерго», що в свою чергу порушує права акціонерів, які зацікавлені в стабільному функціонуванні ПАТ «Черкасиобленерго» в межах правового поля.
Тому для дотримання господарських інтересів Товариства та корпоративних інтересів акціонерів існує об'єктивна необхідність в забезпеченні позову для унеможливлення ускладнення ефективного поновлення порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся.
Враховуючи, що Позивач як акціонер ПАТ «Черкасиобленерго» не погоджується із рішенням, яким був сформований новий склад Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та з рішенням, яке було прийнято цієї незаконно сформованою Наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго», що є предметом позову, який буде поданий Позивачем, то до вирішення питання щодо правомірності чи неправомірності цього рішення, на підставі нього не можуть вчинятись/проводитись будь-які реєстраційні дії, що пов'язані із внесенням на підставі цього оскаржуваного рішення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо ПАТ «Черкасиобленерго».
Внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо нового складу виконавчого органу ПАТ «Черкасиобленерго» призведуть до того, що Позивач як акціонер буде вимушений звертатись до суду із новими позовами з метою повернення все до стану, який був до прийняття оскаржуваного рішення та проведення на підставі нього реєстрації, зокрема, щодо стосується господарської діяльності ПАТ «Черкасиобленерго». У такому разі це виключає ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся із відповідним позовом, шляхом подання лише одного позову.
За наведених обставин, з метою забезпечення виконання рішення суду, яким будуть задоволені позовні вимоги Позивача, без нових звернень Позивача з новими позовами, що не відповідає завданням господарського судочинства, заявник просить суд забезпечити відповідний позов Позивача шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктом державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо ПАТ «Черкасиобленерго» на підставі оскаржуваного рішення.
Заявник наголошує, що з моменту прийняття рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», які відбулися 25.12.2023 в частині обрання членів Наглядової ради, даним складом Наглядової ради Товариство можуть бути прийняті ряд важливих для господарської діяльності Товариства рішень, прийняття яких входить згідно Статуту ПАТ «Черкасиобленерго» до їх компетенції.
Заявник зазначає, що заходи забезпечення позову не порушують права Відповідачів та третіх осіб, стосуються виключно предмета позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності заходів забезпечення. По суті такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей (statusquo), відтак такі заходи є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких Позивач планує звернутися з позовом, у разі задоволення позовних вимог.
При цьому, співмірність передбачає й необхідність співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Саме прийняття рішень виконавчим органом Товариства, що був обраний членами Наглядової ради які відповідно до норм чинного законодавства України не могли бути обраними до даного виконавчого органу Товариства і є тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Також, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав Позивача в якості акціонера Товариства, за захистом яких Позивач планує звернутись до суду, оскільки функціонування незаконно обраної Наглядової ради Товариства та виконавчого органу у теперішньому складі продовжить порушувати права Позивача та законні інтереси в якості власника пакета акцій Товариства через відсутність у складі вказаного органу управління незалежних директорів та законно призначеного виконавчого органу, та наражатиме усіх акціонерів Товариства на ризик визнання рішень Наглядової ради та рішень виконавчого органу недійсними, що може призвести до негативних наслідків, які можуть відобразитись на господарській діяльності та, як наслідок, на розмірі дивідендів, що підлягають виплаті.
Оскільки заходи забезпечення позову, про який просить Позивач, спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (statusquo), то вони є співмірними позовним вимогам.
Натомість такі заходи спроможні забезпечити ефективне відновлення прав Позивача та фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З огляду на викладене, обрані заходи забезпечення позову заявник вважає обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам.
Вищенаведене свідчить про наявність вагомих та обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а обрані способи забезпечення позову відповідають його предмету та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи судом.
Заявник зауважує, що задоволення судом майбутніх позовних вимог не призведе до автоматичного поновлення прав Позивача як акціонера Товариства та потребуватиме додаткових позовних вимог (включаючи, але не обмежуючись вимогами про скасування рішень Наглядової ради Товариства).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 ч. 1, ч. 3 ст. 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України, зокрема, передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27.11.2023 року у справі № 903/639/23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Суд зазначає, що обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Саме на відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу подається позов, а заходи забезпечення позову, у такому випадку, забезпечують можливість ефективного відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу, у випадку задоволення позову.
За частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
Оскільки за змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України об'єктом захисту, у тому числі судового, є лише порушене, невизнане або оспорюване право чи охоронюваний законом інтерес, а не потенціальна можливість порушення таких прав позивача у майбутньому, то і заходи забезпечення позову мають убезпечувати позивача від подальших порушень його прав та перебувати у взаємозв'язку із заявленими позовними вимогами.
Оцінивши доводи заявника, зазначені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає ці доводи не достатньо обґрунтованими. Враховуючи відсутність у заяві конкретно визначених дій, рішень, які не можуть прийматись Наглядовою радою Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до вирішення по суті спору, будь-яких доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, а також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд приходить до висновку, що підстави для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову - відсутні.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07 березня 2024 року про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Суддя О.В. Чевгуз