18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"08" березня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/307/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши в приміщенні суду в м. Черкаси, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
Представник ОСОБА_1 адвокат Кобилецький В'ячеслав звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити до вирішення по суті спору у даній справі Наглядовій раді Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Голови наглядової ради та/або заступникам Голови Наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу Наглядової ради Товариства, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, окрім тих, що пов'язані з підготовкою, скликанням і проведенням Загальних зборів акціонерів до розгляду питань про припинення повноважень та обрання повного складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго».
- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (код ЄДРПОУ 22800735) та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (код ЄДРПОУ 22800735), зокрема, щодо внесення зміни відомостей про виконуючого обов'язки генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 , призначеного рішенням Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», що оформлене протоколом від 29.02.2024.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилався на те, що ним 05.03.2024 засобами поштового зв'язку було направлено позовну заяву до Господарського суду Черкаської області із позовом до членів Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та до «ПАТ «Черкасиобленерго» (надалі також Товариство) про визнання відповідачів - членів Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» такими, що не можуть вважатись незалежними директорами Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та визнання недійсними рішення з питання 4-го порядку денного дистанційних позачергових Загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго», які були проведені 25.12.2023 і оформлені Протоколом №3/2023, в частині обрання відповідачів незалежними членами Наглядової ради. Позов подано з метою захисту права акціонера на належне корпоративне управління Товариством, відновлення порушених норм чинного законодавства України в частині формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго».
Заявник зазначив, що в подальшому із відкритих джерел йому стало відомо, що 29.02.2024 незаконно сформованим складом Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», на думку заявника, було проведено засідання, на якому прийнято рішення про припинення повноважень Голови Правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_7 та про призначення виконуючого обов'язки Генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 . Тому, враховуючи, що рішення дистанційних позачергових Загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго» від 25.12.2023, оформлене протоколом №3/2023 від 25.12.2023, щодо формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», оскаржується у судовому порядку, то, як вважає заявник, рішення, прийнятті Наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго» від 29.02.2024, також є незаконними та підлягають визнанню недійсними.
Заявник вказав, що з метою уникнення істотного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення вимог ОСОБА_1 і забезпечення ефективного поновлення його порушених прав, вважає за доцільне звернути до пред'явлення позову із заявою про забезпечення позов з метою застосування заходу забезпечення позову, оскільки предметом позову, який буде поданий ОСОБА_1 у строки, передбачені частиною третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України, є позовні вимоги про визнання недійсним рішень Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», прийнятих 29.02.2024 і оформлених протоколом від 29.02.2024.
Заявник, посилаючись на положення ст.72 Закону України «Про акціонерні товариства» вважає, що члени Наглядової ради Товариства обрані як незалежні директори не можуть вважатися такими оскільки протягом попередніх п'яти років входили до складу органів управління афілійованої до ПАТ «Черкасиобленерго» юридичних осіб та отримували за обіймання такої посади винагороду, що перевищує 5% його річного доходу, що є прямим порушенням пунктів 1-2 ч. 1 ст. 73 цього Закону.
На думку заявника, враховуючи порушення порядку формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», може призвести до прийняття відповідних рішень всупереч чинному законодавству України, що негативно вплине на фінансове становище та господарську діяльність ПАТ «Черкасиобленерго», що в свою чергу порушує права акціонерів які зацікавлені в стабільному функціонуванні ПАТ «Черкасиобленерго» в межах правового поля. І, тому для дотримання господарських інтересів Товариства та корпоративних інтересів акціонерів існує об'єктивна необхідність в забезпеченні позову для унеможливлення ускладнення ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник зазначив, що оскільки позивач, як акціонер ПАТ «Черкасиобленерго» не погоджується із рішенням, яким був сформований новий склад Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та з рішенням, яке було прийнято цієї незаконно сформованою Наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго», що є предметом позову, та який буде ним поданий, то до вирішення питання щодо правомірності чи неправомірності цього рішення, на підставі нього не можуть вчинятись/проводитись будь-які реєстраційні дії, що пов'язані із внесенням на підставі цього оскаржуваного рішення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо ПАТ «Черкасиобленерго».
Як вважає заявник, внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо нового складу виконавчого органу ПАТ «Черкасиобленерго» призведуть до того, що позивач як акціонер буде вимушений звертатись до суду із новими позовами з метою повернення все до стану, який був до прийняття оскаржуваного рішення та проведення на підставі нього реєстрації, зокрема, щодо стосується господарської діяльності ПАТ «Черкасиобленерго». У такому разі це виключає ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся із відповідним позовом, шляхом подання лише одного позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
За приписами ч. 2 ст. 136 та ч. 1 ст. 140 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27.11.2023 року у справі № 903/639/23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Суд зазначає, що обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Саме на відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу подається позов, а заходи забезпечення позову, у такому випадку, забезпечують можливість ефективного відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу, у випадку задоволення позову.
За частиною 5 статті 137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
Згідно ч. 3 та ч. 4 статті 72 Закону України «Про акціонерні товариства» до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори.
Зокрема, за змістом ст.4 ГПК України об'єктом захисту, у тому числі судового, є лише порушене, невизнане або оспорюване право чи охоронюваний законом інтерес, а не потенціальна можливість порушення таких прав позивача у майбутньому, то і заходи забезпечення позову мають убезпечувати позивача від подальших порушень його прав та перебувати у взаємозв'язку із заявленими позовними вимогами.
Заявник у поданій ним заяві просить суд заборонити Наглядовій раді Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Голови наглядової ради та/або заступникам Голови Наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу Наглядової ради Товариства, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, окрім тих, що пов'язані з підготовкою, скликанням і проведенням Загальних зборів акціонерів до розгляду питань про припинення повноважень та обрання повного складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго».
Суд оцінює такі вимоги заявника критично, оскільки вони спрямовані на унеможливлення прийняття будь яких рішень Наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Голови наглядової ради та/або заступниками Голови Наглядової ради, або іншими посадовими особами, окрім тих, що пов'язані з підготовкою, скликанням і проведенням Загальних зборів акціонерів.
Заявником не зазначені у поданій ним заяві про забезпечення позову жодних конкретно визначених рішень, які не можуть прийматись Наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на період розгляду справи. Відсутні будь-які докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення, а також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відтак, суд приходить до переконання про відсутність підстав для вжиття заявлених заявником заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 08 березня 2024 року і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Костянтин ДОВГАНЬ