Справа № 626/1041/24
Провадження № 1-кс/626/479/2024
09 березня 2024 року м.Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , секретаря ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенаната поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Піщанка Красноградського району, Харківської області, українець, громадянин України. неодружений, не працюючий, який має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є таким , що не має судимості відповідно ст.89 КК України , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України ,-
Слідчий Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 , 08 березня 2024 року, 17-й годині 30 хвилин, знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де також перебував його брат ОСОБА_8 .
Під час конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з раптово виниклим прямим умислом, направленим на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , розуміючи, що в результаті його злочинних дій може наступити смерть останнього і бажаючи настання таких наслідків, наніс два удари ножем ОСОБА_6 в поперекову ділянку та один удар ножем в ділянку правого стегна, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран. ОСОБА_6 не зміг довести злочинний умисел до кінця та злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки після отриманого поранення ОСОБА_8 вчасно було надано медичну допомогу, у зв'язку з чим смерть останнього не настала.
У діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України. Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слід врахувати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
08.03.2024 року о 21-й годині ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України. 09.03.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілого, (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ст. 177 КПК України).
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, посилаючись на ризики передбачені ст. 177 КПК України, які підтверджуються наданими до суду матеріалами клопотання. Захисник просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід відповідно до вимог закону не пов"язаний з триманням під вартою. Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив факт сварки з братом, оскільки між ним на протязі декількох років склалися неприязні відносини. Події 08 березня 2024 року погано пам'ятає, оскільки вживав алкогольні напої. Просить обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрюваного вважає, що клопотання можливо задовольнити з наступних підстав.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, які зібрані під час досудового розслідування. Згідно із п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України , що у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу. Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як вбачається із клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 .
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Разом з тим, слідчий суддя убачає очевидно довільне та необґрунтоване віднесення у клопотанні органами досудового розслідування отриманих фактичних даних як таких, що є достатніми для застосування виключного запобіжного заходу без застосування альтернативного запобіжного заходу увигляді застави. При цьому з урахуванням наведених ризиків та обсягу підозри, серйозності злочину, менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою на переконання слідчого судді будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
За таких обставин лише тяжкість злочину, у вчиненні якого особі висунуто підозру, не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, має родину і постійне місце проживання, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за доцільне обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч 5 ст.194 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України.
Визначаючи заставу у даному випадку, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про підозрюваного, ризики, передбачені ст.177 КПК України, наявність яких встановлено при розгляді клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 визначити розмір застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 242240 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст.177-178,183,184,194, 369 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів, до 06 травня 2024 року із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою. Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 , тобто з 21-ї години 08 березня 2024 року.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".
Визначити стосовно ОСОБА_6 суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_6 що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Також роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1 .