07 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/23449/21
адміністративне провадження №К/990/7606/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами Головним управлінням Національної поліції у Львівській області при поданні касаційних скарг у справі №380/23449/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
05 березня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про зловживання процесуальними правами Головного управління Національної поліції у Львівській області при поданні касаційних скарг у справі №380/23449/21. У заяві ОСОБА_1 посилаючись на положення статтей 44, 45, 145 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просить визнати подання Головним управлінням Національної поліції у Львівській області касаційних скарг від 27 лютого 2024 року зловживанням процесуальними правами та застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за введення суд в оману щодо фактичних обставин справи та подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Вирішуючи питання щодо можливості задоволення поданої заяви, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, серед іншого є: неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС України).
За змістом пункту першого частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частиною першою статті 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У цій справі, суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Підсумовуючи Суд зазначає, що дії особи, що має право на подачу касаційну скаргу, у цьому випадку, відповідача щодо направлення касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, які відповідно до вимог чинного законодавства підлягають оскарженню, не може визнаватись зловживанням процесуальними правами.
Врешті аргументи клопотання щодо зловживання відповідачем - Головним управлінням Національної поліції у Львівській області процесуальними правами зводяться до надання позивачем суб'єктивної оцінки доводам касаційної скарги та не містять обґрунтованих мотивів та доказів того, що відповідач вводить суд в оману щодо фактичних обставин справи.
За такого правого регулювання, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 45, 248 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зловживання процесуальними правами Головним управлінням Національної поліції у Львівській області при поданні касаційних скарг у справі №380/23449/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.А. Губська
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська ,
Судді Верховного Суду