07 березня 2024 року
м. Київ
справа №460/9725/23
адміністративне провадження № К/990/6932/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №460/9725/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому з урахуванням ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року про роз'єднання позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у обчисленні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходiв у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159) на підставі судових рішень у справі №460/631/20 за період з 01 січня 2010 року по 17 січня 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строкiв виплати грошового забезпечення відповідно до Закону №2050-II та Порядку №159 на підставі судових рішень у справі №460/6314/20 за період з 01 січня 2010 року по 17 січня 2022 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі одного прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмiрi 2589 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рiк» з урахуванням тривалого невиконання в повному обсязі судових рішень у справі №460/6314/20.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до Закону №2050-ІІІ компенсації за втрату частини доходiв у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з січня по березень 2010 року, з травня по червень 2013 року та з квітня 2010 року по квітень 2013 року, починаючи з 01 січня 2010 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 17 січня 2022 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 2589 грн.
22 лютого 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №460/9725/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати військовослужбовцю компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Обставин, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, що підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої, четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, немає.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №460/9725/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк А.В. Жук