08 березня 2024 року
м. Київ
справа № 400/8811/23
адміністративне провадження № К/990/6295/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №400/8811/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку 22 червня 2023 року індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 08 листопада 2018 року по 22 червня 2023 року включно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 із застосуванням істотної частки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з врахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 листопада 2018 року по 09 травня 2019 року включно;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 листопада 2018 року по 09 травня 2019 року у розмірі 106124, 20 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19 лютого 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №400/8811/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Касаційну скаргу підписав командир військової частини НОМЕР_1 , підполковник ОСОБА_2 . Проте в матеріалах касаційної скарги жодного документу в підтвердження його повноважень немає.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За такого правового регулювання та викладених обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Судом не вирішується.
Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №400/8811/23 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя О.Р. Радишевська