29 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3314/22 пров. № А/857/20494/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Матковської З.М., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (суддя- Луцович М.М., ухвалене в м. Ужгород) у справі № 260/3314/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи: Свалявська міська рада Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,-
07 вересня 2022 року ОСОБА_1 (далі, позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, де третя особа: Свалявська міська рада Закарпатської області, в якому просила:
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 загальною площею 0,0533 га, цільовим використанням - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його подавши апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, та з наведених у ній підстав, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що суд не дав правової оцінки діям третьої особи- Свалявської міської ради щодо передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 21240 10100:01:004:0072 під час розгляду справи щодо скасування її державної реєстрації .
Апелянт зазначає, що наявність державної реєстрації вказаної земельної ділянки площею 0,0533 га. обмежує та порушує право позивача на отримання земельної ділянки у розмірі 0,04 га. (у рівній частині відповідно до поділу житлового будинку), як того вимагає земельне законодавство. Вважає, що відмова відповідача у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072, яка була оформлена у вигляді листа № Ц-75/0-122/6-22 від 03.08.2022 є протиправною та незаконною.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Відповідач, зокрема зазначає, що ним було повідомлено позивача листом за № Ц-75/0-122/6-22 від 03.08.2022, що для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 необхідні правові підстави, а саме доведення вини громадянки ОСОБА_4 у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку. Окрім цього відповідач зазначає, що при поданні позовної заяви позивачем не додано підтвердження вини громадянки ОСОБА_4 у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задоволити з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач згідно поданої заяви від 29.02.2024 просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника.
Треті особи повідомлялись судом про розгляд справи, однак явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно свідоцтва про право власності від 12.10.2010 позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Свалявської міської ради Закарпатської області №1025 від 18 вересня 2014 року надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,0533 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.09.2014 ОСОБА_2 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.122, том 1).
Відповідно до договору про купівлю-продаж житлового будинку від 07 жовтня 2014 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,0533 га, кадастровий номер - 2124010100:01:004:0072, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.12-13, том 2).
В подальшому ОСОБА_1 19 липня 2022 року звернулася із заявою до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, в якій просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124010100:01:004:0072 мотивуючи тим, що відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право не зареєстровано з вини заявника. Вказала, що державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 за заявою ОСОБА_4 була здійснена в Державному земельному кадастрі в 2014 році, але з цього часу нею так і не здійснено реєстрації речового права на вказану земельну ділянку та не повідомлено ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про відповідні причини не здійснення реєстрації.
В свою чергу у відповіді на звернення, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області листом №Ц-75/0-122/6-22 від 03.08.2022 повідомило позивача про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 та вказало, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі на вищезазначену земельну ділянку відсутня (а.с.27, том 1).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням сорок другої сесії восьмого скликання Свалявської міської ради Закарпатської області №1262 від 23 червня 2023 року затверджено громадянці ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0533 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦПЗ - 02.01), кадастровий номер земельної ділянки 2124010100:01:004:0072; 2) віднесено земельну ділянку площею 0,0533 га в АДРЕСА_1 до земель житлової та громадської забудови; 3) передано безоплатно у власність громадянці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0533 га за адресою АДРЕСА_1 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦПЗ - 02.01), кадастровий номер земельної ділянки 2124010100:01:004:0072.
Також, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав (індексний номер витягу 337992259) від 05.07.2023 земельна ділянка площею 0,0533 га, кадастровий номер - 2124010100:01:004:0072 на праві власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав проведено 30.06.2023.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо не скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 загальною площею 0,0533 га неправомірними звернувся в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI), Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону № 3613-VI передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Частиною першою статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно частини четвертої вказаної статті державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 9 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
Відповідно до ст. 16 Закону № 3613-VI земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Відповідно до пунктів 57, 114 Порядку № 1051 передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.
Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Крім цього, згідно пункту 138 Порядку № 1051 відомості про земельну ділянку та інші об'єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об'єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правова підстава для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) виникає в разі, коли протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини.
Вина заявника як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи (аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/4542/18, від 01.06.2022 у справі № 640/25083/19, від 06.10.2022 №260/2081/21, від 01.06.2022 у справі №640/25083/19).
Разом з тим, скасування держаної реєстрації земельної ділянки в ДЗК зумовлює скасування її кадастрового номеру та закриття поземельної книги.
Згідно частини четвертої статті 24 Закону №3613-VI та пункту 57 Порядку №1051 у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку закривається поземельна книга.
Слід зазначити також, що пунктами 60, 61 Порядку №1051 передбачено, що запис у поземельній книзі скасовується державним реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.
Також пунктом 114 Порядку №1051, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Відтак, скасування державної реєстрації земельної ділянки має своїм правовим наслідком закриття поземельної книги, у порядку та в спосіб, який визначений Порядком №1051.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру є складовими процесу формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обов'язковою передумовою для проведення державної реєстрації речових прав на неї у майбутньому. Сама по собі державна реєстрація земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав на земельну ділянку.
Колегія суддів зазначає, що підставою для набуття прав на земельну ділянку державної чи комунальної власності, згідно зі ст. 118 Земельного кодексу України, є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Як вже зазначалось судом , рішенням сорок другої сесії восьмого скликання Свалявської міської ради Закарпатської області №1262 від 23 червня 2023 року затверджено громадянці ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0533 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦПЗ - 02.01), кадастровий номер земельної ділянки 2124010100:01:004:0072; 2) віднесено земельну ділянку площею 0,0533 га в АДРЕСА_1 до земель житлової та громадської забудови; 3) передано безоплатно у власність громадянці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0533 га за адресою АДРЕСА_1 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦПЗ - 02.01), кадастровий номер земельної ділянки 2124010100:01:004:0072.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав (індексний номер витягу 337992259) від 05.07.2023 земельна ділянка площею 0,0533 га, кадастровий номер - 2124010100:01:004:0072 на праві власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав проведено 30.06.2023.
Отже, на момент розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття рішення наявна інформація про набуття третьою особою права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2124010100:01:004:0072.
Відтак суд першої інстанції вірно зазначив, що в матеріалах справи наявні відомості про те, що на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить третій особі на праві власності, що унеможливлює скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 загальною площею 0,0533 га.
Крім цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 за заявою ОСОБА_4 була здійснена у Державному земельному кадастрі в 2014 році, та у встановлений законом річний строк реєстрації речового права на таку земельну ділянку здійснено не було та не повідомлено нею орган Держгеокадастру про відповідні причини, а відповідачем листом №Ц-75/0-122/6-22 від 03.08.2022 року повідомлено позивача, що для скасування державної реєстрації земельної ділянки необхідні правові підстави, та судом не надається правова оцінка вказаних дій відповідача, так як позивачем заявлено позовні вимоги зобов'язального характеру про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072 загальною площею 0,0533 га, цільовим використанням - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:004:0072, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, враховуючи набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0533 га, кадастровий номер - 2124010100:01:004:0072, здійснення державної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку, та застосовуючи принцип диспозитивності, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Також апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не зазначив причини відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня реєстрації земельної ділянки та не довів наявність вини громадянки ОСОБА_4 у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку.
Колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те. що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, аст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених мотивів, а відтак враховуючи наведені обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 260/3314/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді З. М. Матковська
С. М. Кузьмич
Повне судове рішення складено 07.03.2024