29 лютого 2024 року справа № 160/5385/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі №160/5385/23 (суддя Луніна О.С.) за первісним адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 595 457,99 грн..
В свою чергу, ОСОБА_1 (далі позивач за зустрічним позовом) звернулася до суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 0009243305 від 17.08.2020 на загальну суму 486 356,73 грн, з яких податок на доходи фізичних осіб 389 085,38 грн, штрафна санкція 97 271,35 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0009263305 від 17.03.2020 на загальну суму 40 529,73 грн, з яких військовий збір 32 423,78 грн, штрафна санкція 8 105,95 грн..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року первісний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 18392,31 грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив. При цьому, суд зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення: №0009243305 від 17.03.2020, на загальну суму 486356,73 грн, з них податок на доходи фізичних осіб 389085,38 грн, штрафна санкція 97271,35 грн; №0009263305 від 17.03.2020, на загальну суму 40529,73 грн, з них військовий збір 32423,78 грн, штрафна санкція 8105,95 грн..
Із рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, подало апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення судом обставин справи, відповідач просить скасувати оскаржене рішення у даній справі, та ухвалити нове, яким відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 пропустила строк на оскарження податкових повідомлень-рішень. Щодо правомірності рішень контролюючого органу, наполягає, що під час перевірки були виявлені порушення вимог ПК України, що відображено у акті перевірки, який і був підставою для прийняття цих рішень. Позивач за зустрічним позовом не спростовує у даній справі порушень, що були виявлені під час перевірки. Скаржник вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення зустрічного позову, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 направила письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги, наполягала на задоволенні скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена.
Заслухавши представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що за відомостями інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 станом на 31.12.2020 року обліковується податковий борг на загальну суму 595 457,99 грн..
Вказана сума податкового боргу складається із:
1. заборгованості по податку на нерухоме майно, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?зань у розмірі 18 392, 31 грн, згідно:
- податкового повідомлення-рішення № 0014871-0412-0461/1 від 17.12.2020 року, термін сплати 26.11.2021 року на сумі 11362,89 грн;
- податкового повідомлення-рішення № 0014871-0412-0461 від 17.12.2020 року, термін сплати 26.11.2021 року на суму 7 029,42 грн;
2. заборгованості по податку на доходи, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань у розмірі 532 676,01 грн, згідно:
- податкового повідомлення-рішення № 0009243305 від 17.03.2020 року, термін сплати 03.09.2020 року на суму 486 356,73 грн;
- пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов?язань на загальну суму 46 319,28 грн, сума заниження податкового зобов?язання 389 085,38 грн, період нарахування пені з 01.08.2019 по 02.04.2020;
3. заборгованість по військовому збору, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань у розмірі 44 389,67 грн, згідно:
- податкового повідомлення-рішення № 0009263305 від 17.03.2020 року, термін сплати 03.09.2020 року на суму 40329,73 грн;
- пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов?язань на загальну суму 3 859,94 грн, сума заниження податкового зобов?язання 34 423,78 грн, період нарахування пені з 01.08.2019 року по 02.04.2020 рік.
З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу форми “Ф” за №258126-52 від 11.09.2020 року на суму 577065,63 грн.
Податкову вимогу на адресу відповідача направлено за податковою адресою платника податків рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано ОСОБА_1 особисто.
Оскільки податковий борг відповідачем самостійно не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення такого боргу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржила в судовому порядку правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0014871-0412-0461/1 від 17.12.2020 року та № 0014871-0412-0461 від 17.12.2020 року.
За результатом оскарження податкових повідомлень-рішень № 0014871-0412-0461/1 від 17.12.2020 року та № 0014871-0412-0461 від 17.12.2020 року, Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/3277/21 прийнято рішення від 11.05.2021 року, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 160/3277/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № № 160/3277/21 залишено без змін.
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № № 160/3277/21 набрало законної сили 15.11.2021 року, а грошові зобов?язання, нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями № 0014871-0412-0461/1 від 17.12.2020 року та № 0014871-0412-0461 від 17.12.2020 року, вважаються узгодженими.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило ОСОБА_1 податкову вимогу форми “Ф” за №258126-52 від 11.09.2020 року на суму 577 065,68 грн, яка отримана відповідачем за первісним позовом особисто 23.09.2020 року.
Станом на день розгляду справи доказів оскарження вимоги форми “Ф” за №258126-52 від 11.09.2020 року в судовому чи в адміністративному порядку сторонами не надано.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 станом на 31.12.2020 року має заборгованість на загальну суму 18 392,31 грн, яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно та пені.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала проти наявності у неї податкового боргу в сумі 18392, 31 грн..
Стосовно податкових зобов?язань, нарахованих ГУ ДПС у Дніпропетровській області податковим повідомленням-рішенням № 0009243305 від 17.03.2020 року на суму 486 356,73 грн та податковим повідомленням-рішенням № 0009263305 від 17.03.2020 року на суму 40 529,73 грн, ОСОБА_1 оскаржує правомірність їх прийняття у зустрічному позові, заявленому у цій справі.
Податкові повідомлення-рішення № 0009243305 від 17.03.2020 року на суму 486 356,73 грн та № 0009263305 від 17.03.2020 року на суму 40 529,73 грн. прийняті за наслідками перевірки, проведеної на підставі наказу №1849-п від 24.12.2019 “Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_1 ”.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року у справі № 160/284/20 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 від 24.12.2018 року №1849-п.
17.03.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкові повідомлення-рішення № 0009243305 та № 0009263305.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 160/284/20 відмовлено Головному управлінню Державної податкової служби в Дніпропетровській області в клопотанні про відстрочення сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу відповідачу.
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року у справі № 160/284/20 набрало законної сили 16.10.2020 року.
У вказаному рішенні суд дійшов висновку, що контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків посилаючись на вказану норму, за відсутності підстав визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (не надання платником пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність такого наказу. Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Невиконання вимог статтей 75-81 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.02.2022р. у справі №560/3678/19 зробив висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.
Суд першої інстанції встановив, що наявне рішення суду, яке набрало законної сили у справі № 160/284/20, та яким визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 від 24.12.2018 року №1849-п., з огляду на це обгрунтовано визнав податкові повідомлення-рішення від 17.03.2020 року № 0009243305 та № 0009263305 протиправними та скасував їх, оскільки акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
За цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо фактів виявлених під час перевірки порушень платником податків ОСОБА_1 вимог статей п.п.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п.163.1 ст. 163, пп. «д» 164.2.17 п. 162.2 ст.164, ст.168 Податкового кодексу України та не надає таким доводам оцінки.
Відповідно до п. 60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Внаслідок визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2020 року № 0009243305 та № 0009263305, якими нараховано податкові зобов?язання у розмірі 486356,73 грн та 40 529,73 грн (відповідно), податковий борг за вказаним вище зобов?язаннями у ОСОБА_1 відсутній, що виключає можливість його стягнення з платника податків.
Стосовно доводів скаржника про пропуск строку на оскарження податкових повідомлень-рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення, які оскаржує ОСОБА_1 , прийняті за результатом перевірки, проведеної на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.12.2019 року №1849-п.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року (з урахуванням ухвали суду від 05 червня 2023 року про виправлення описки) визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 від 24.12.2019 року №1849-п.
При цьому, за результатами проведеної за скасованим наказом перевірки, 17.03.2020р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення, які і стали підставою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Згідно з абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ “Перехідні положення” ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Так, дію карантину було введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та в подальшому, неодноразово продовжено.
Станом на час звернення ОСОБА_1 із зустрічним позовом у цій справі, дія карантину не була завершена.
Крім того, відповідно до п.102.9 ст.102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що на період дії карантину та на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Податковим кодексом України та іншим законодавством.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень.
З урахуванням необхідності дотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача, карантином та введенням в Україні правового режиму воєнного стану, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 та поновлення строку її звернення до суду із зустрічним позовом. Таким чином, судом строки звернення до суду з такими позовними вимогами ухвалою від 31.08.2023 року були поновлені.
Доводи, наведені у апеляційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись п.1ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі №160/5385/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.02.2024р..
Повний текст постанови виготовлено 08.03.2024р..
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак