Рішення від 08.03.2024 по справі 380/11319/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 рокусправа № 380/11319/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Карп'як О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343, далі -відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 22 листопада 2022 року №UA209000/2022/000167/2 про коригування митної вартості товару «Меблі…», ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу №22UA209160012925U1 від 18.11.2022.

Позиція позивача:

Позивач вважає, що рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000167/2 від 22.11.2022 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято всупереч положенням ст.ст. 49, 57, 58 МК України, без дотримання умов, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.53, ч.6 ст.54, ст.55, 64 МК України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи. Відповідач оскаржуване рішення прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Мотиви рішення про неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у поданих документах всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості чи відомостей про ціну, що сплачена за товар, є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам декларування. Відповідач, згідно з вимогами ч.7 ст. 54 МК України, не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Формальні висновки митного органу про розбіжності у документах і неповноту відомостей щодо ціни товару та застосовані у рішенні формулювання підстав для таких висновків є свідченням штучного створення ознак невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості та її розрахунку вимогам законодавства у митній справі з метою подальшого коригування митної вартості. Підтвердженням цього також є та обставина, що митний орган додатково витребував у позивача документи на підтвердження заявленої митної вартості, які завідомо відсутні у декларанта та ненадання додатково витребуваних документів використав як формальну підставу для невизнання заявленої митної вартості і подальшого її коригування. Просить позов задоволити.

Заперечення відповідача:

13.06.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: Рішення про коригування митної вартості від 22.11.2022 №UA209000/2022/000167/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 18.11.2022 №22UA209160012925U1), виносилось на товари: №4. Меблі металеві, для житлових та столових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: вішаки для одягу, підлогові; столи журнальні; столи обідні; столи підставки для ноутбука. Загальна кількість - 15 шт. та 1 компл. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (CN), за ціною 3,6807 Дол. за кг, на умовах поставки FCA Stalowa Wola. №5. Меблі металеві, для житлових та столових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи обідні. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща (PL), за ціною 2,6425 Дол. за кг. №6. Меблі дерев'яні, що використовуються в установах, заввишки більш як 80 см, в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 85,0см)- 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Україна (UA), за ціною 1,5734 Дол. за кг. №9. Меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: стелаж, тумба під ТВ, стіл журнальний, стіл обідній. Загальна кількість - 4 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща (PL), за ціною 1,8362 Дол. за кг. №11. Меблі дерев'яні, типу спальні, в незібраному стані, в асортименті: ліжко, столик туалетний. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща (PL), за ціною 2,7306 Дол. за кг. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Меблі в асортименті» на умовах поставки FCA- PL- Stalowa Wola. Відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

За результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (4,5,6,9,11) можливе заниження митної вартості товару, сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Пунктом 19 “Заявки на перевезення” №1111/1 від 11.11.2022 передбачено оплату по отриманню оригіналів документів: Заявки, Рахунку, Акту виконаних робіт, CMR, Договору. Однак, до митного оформлення договір на перевезення та акт виконаних робіт не подавались. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 № 2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку фактурі-проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту. Банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 14.11.2022 №7 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника). В наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 15.11.2022 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA- PL- не підтверджено. Таким чином, митницею встановлено наступне: до митного оформлення не подано договір на перевезення та акт виконаних робіт. Не виконано умов контракту.

Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з викладеними обставинами. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Для визначення митної вартості було обрано резервний метод. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також відповідач вказує, що на підтвердження ціни, яка була сплачена за товар, уповноважена позивачем особа надала митному органу платіжне доручення №7 від 14.11.2022 року, яким підтверджується здійснення передоплати за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 59024, 91 польських злотих на банківський рахунок продавця. Звертають увагу суду на те, що подане до митного оформлення платіжне доручення не є належним документом для підтвердження такої складової митної вартості, як ціна товару До митного оформлення декларантом подано заповнений бланк платіжного доручення. Вказаний документ не містить жодних відміток банку про проведення платежу. З урахуванням цього, всі платежі, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, позивачем підтверджені не були, про що вказувалося вище, тому, зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 26.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність та на умовах зовнішньоекономічного Контракту №2/7/2022 від 21.07.2022, придбав у компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща) меблеві вироби з метою подальшого імпорту в Україну. (а.с.36-38).

Відповідно до істотних умов Контракту, що за своїм видом є договором з періодичними поставками, - конкретні найменування, кількість, вартість кожної окремої партії товару узгоджується сторонами у рахунку-проформі. (п.1.1. контракту).

Оплата за товар здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-проформи. Валюта розрахунків сторонами визначена «польські злоті». (розділ 3 контракту).

Товар постачається на умовах FCA (Stalowa Wola, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2000, або на інших, визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах.(п.2.1 контракту).

На замовлену 10 листопада 2022 року позивачем чергову партію товару продавець виставив попередній рахунок-проформу №FSEP-353/22/FEP/PS від 10.11.2022 на суму 59024,91 польських злотих. (а.с.32).

ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №7 від 14.11.2022 здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 59024,91 польських злотих на банківський рахунок продавця. (а.с.17).

Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 15.11.2022 відвантажила товар на суму 59024,91 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) №(S)FSE-283/22/EX від 15.11.2022 (а.с.30) на попередньо оплачену партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) №б/ н від 15.11.2022 (а.с 18).

Перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) на замовлення позивача здійснив транспортування товару в Україну та 18.11.2022 доставив товар до відділу митного оформлення № 2 «Львів-північний» Львівської митниці. Виконувати дії, пов'язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера.

Останній, діючи в інтересах позивача, 18.11.2022 подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №22UA209160012925U1 (а.с.20-22), згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу позивача в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 11 товарних позиціях загальною фактурною вартість 59024,91 польських злотих, що складає 472783,63 грн згідно курсу НБУ на дату декларування.

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (за ціною контракту) в сумі 485783,63 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 13000,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи:

- Контракт №2/7/2022 від 21.07.2022;

- рахунок-проформа №FSEP-353/22/FEP/PS від 10.11.2022;

- платіжне доручення №7 від 14.11.2022 про оплату за товар;

- фактура (інвойс) №(S)FSE-283/22/EX від 15.11.2022;

- автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) №б/н від 15.11.2022;

- договір-заявка перевізнику на здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1111/1 від 11.11.2022;

- рахунок-фактура перевізника №42 від 14.11.2022 на оплату транспортних послуг;

- специфікація №(S)FSE-283/22/EX від 15.11.2022;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0561701від 15.11.2022;

- прейскуранти (прайс- листи) виробника товару від 19.04.2022, від 20.06.2022;

- копія митної декларації країни відправлення.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач, письмовим повідомленням в адресу декларанта, без обґрунтування визначених законом умов і підстав, поставив вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні); - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

Відповідач 22.11.2022 прийняв рішення про коригування митної вартості №UA209000/2022/000167/2 та відмовив у митному оформленні товару згідно картки відмови №UA209160/2022/000214 у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості.

Згідно оскаржуваного рішення №UA209000/2022/000167/2 від 22.11.2022, відповідач відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у відношенні 5 товарних позицій (товар №№ 4, 5, 6, 9, 11 згідно нумерації в МД) та митну вартість товару визначив (скоригував) за передбаченим пунктом 2-ґ ч.1 ст.57, ст.64 МК України резервним методом. Щодо товарів по інших 6 товарних позиціях заявлена декларантом митна вартість була визнана митним органом і відповідно не коригувалась.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що надані документи містять наступні розбіжності:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях;

- пунктом 19 "Заявки на перевезення" №1111/1 від 11.11.2022 передбачено оплату по отриманню оригіналів документів: Заявки, Рахунку, Акту виконаних робіт, CMR, Договору. Однак до митного оформлення договір на перевезення та акт виконаних робіт не подавались. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу;

- відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 № 2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту;

- банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 14.11.2022 №7 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника);

- в наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 15.11.2022 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA- PL- не підтверджено.

Таким чином, митницею встановлено наступне: до митного оформлення не подано договір на перевезення та акт виконаних робіт. Не виконано умов контракту.

Декларанту була надіслана вимога відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, однак, через неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.

За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з викладеними обставинами. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Для визначення митної вартості було обрано резервний метод. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарі слугували: №4 - МД № UA209160/2022/012337 від 03.11.2022 - 4,01 дол. США за кг; №5 - МД. № UA209160/2022/012337 від 03.11.2022 - 4,81 дол. США за кг; №6 - МД № UA205140/2022/070583 від 06.10.2022 - 4,01 дол. США за кг; №9 - МД №UA205140/2022/012570 від 09.11.2022 - 4,81 дол. США за кг; №11 - МД № UA205140/2022/012570 від 09.11.2022 - 4,01 дол. США за кг.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- “…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів” (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

- “… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації” (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17);

- “… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом” (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15);

- “…щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості” (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16);

- “… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів” (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- “… в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства” (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод “за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)”;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки “сумнівних” відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема:

- Контракт №2/7/2022 від 21.07.2022;

- рахунок-проформа №FSEP-353/22/FEP/PS від 10.11.2022;

- платіжне доручення №7 від 14.11.2022 про оплату за товар;

- фактура (інвойс) №(S)FSE-283/22/EX від 15.11.2022;

- автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) №б/н від 15.11.2022;

- рахунок-фактура перевізника №42 від 14.11.2022 на оплату транспортних послуг;

- специфікація №(S)FSE-283/22/EX від 15.11.2022;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0561701від 15.11.2022;

- прейскуранти (прайс- листи) виробника товару від 19.04.2022, від 20.06.2022;

- копія митної декларації країни відправлення.

Щодо мотивів, які відповідач вказав у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що до митного оформлення договір на перевезення та акт виконаних робіт не надавався.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Меблі в асортименті» на умовах поставки FCA- PL Stalowa Wola. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. За результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (4,5,6,9,11) можливе заниження митної вартості товару, сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Пунктом 19 "Заявки на перевезення" №1111/1 від 11.11.2022 передбачено оплату по отриманню оригіналів документів: Заявки, Рахунку, Акту виконаних робіт, CMR, Договору. Однак до митного оформлення договір на перевезення та акт виконаних робіт не подавались. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. - відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 № 2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту. - банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 14.11.2022 №7 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника). - в наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 15.11.2022 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA- PL- не підтверджено. Таким чином, митницею встановлено наступне: до митного оформлення не подано договір на перевезення та акт виконаних робіт. Не виконано умов контракту.

На підтвердження транспортних витрат декларант подав:

- автомобільну товаро - транспортну накладну (CMR) №б/н від 15.11.2022;

- договір-заявку перевізнику на здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1111/1 від 11.11.2022;

- рахунок-фактура перевізника №42 від 14.11.2022 на оплату транспортних послуг.

Ці докази підтверджують такі обставини: на виконання умов Зовнішньоекономічного контракту, для організації перевезення 11.11.2022 року позивач звернувся до експедитора ФОП ОСОБА_2 , уклав договір - заявку №1111/1 від 11.11.2022 про надання транспортно - експедиційних послуг, на підставі якого позивачу був виставлений рахунок на оплату № 42 від 14.11.2022 на суму 15000 грн, що включав: -автоперевезення по маршруту м. Стальова Воля (РП) - м/п Hrebenne/Рава Руська (сума послуги 13000 грн.); - автоперевезення по маршруту м/п Hrebenne/Рава Руська - м. Червоноград (сума послуги 2000 грн.).

Крім того, поставка товару здійснювалася на умовах FCA, що означає обов'язок продавця здійснити передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Відповідно до правил Інкотермс 2010 обов'язок оплати навантаження товару та митного оформлення в країні експорту покладається на продавця товару і не є обов'язком покупця. З огляду на ці мотиви суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав митниці всі необхідні документи, пов'язані із витратами на транспортування товару.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що (CMR) №б/н від 15.11.2022 не містить відомостей про умови поставки товару не мають будь-якого впливу на митну вартість товару.

Умови поставки за Контрактом - FCA передбачають, що перевізника обирає покупець та відповідно витрати по оплаті послуг перевезення товару несе також покупець. При цьому автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) заповнюється продавцем після завантаження товару у наданий покупцем транспортний засіб.

Позивач стверджує, що у даній поставці товару продавець (компанія “HALMAR”) не була стороною договору перевезення, не несла обов'язків по оплаті перевезення і не володіли інформацією про умови оплати за перевезення. Відтак компанія-продавець товару не могла і неповинна була заповнювати відповідну графу CMR в частині умов оплати за транспортування.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів інформація про платежі за перевезення (суми, що має сплатити відправник, або суми, що підлягають сплаті при доставці) не є обов'язковим реквізитом вантажної накладної, а вноситься лише за потреби, що визначається учасниками перевезення (відправник, перевізник, отримувач інші) відповідно до умов поставки.

Дана CMR у графі 5 містить відомості про рахунок-фактуру (інвойс) №(S)FSE-283/22/EX від 15.11.2022, за яким продавець відвантажив товар, та цей інвойс супроводжував товар. Своєю чергою інвойс містить посилання на Контракт №2/7/2022 від 21.07.2022 та умови поставки FCA (Stalowa Wola, Польща). Таким чином доводи про відсутність у перевізних документах відомостей про умови поставки товару не відповідають фактичним обставинам. Відомості про вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну містяться у рахунку-фактурі перевізника №42 від 14.11.2022 на оплату транспортних послуг. Акт наданих послуг на час митного оформлення ще не міг бути складений, оскільки товар на цей момент ще не був доставлений до пункту призначення.

Відсутність у графі 14 наданої до митного оформлення автотранспортної накладної (СМR) від 15.11.2022 № б/н відомостей про умови поставки не має вплив на ціну товару чи інші складові митної вартості.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 14.11.2022 №7 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника).

Так, на підтвердження ціни, яка була сплачена за товар, уповноважена позивачем особа надала митному органу платіжне доручення №7 від 14.11.2022, яким підтверджується здійснення передоплати за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 59024,91 польських злотих на банківський рахунок продавця - «HALMAR Sp. z o.o.».

Доводи митного органу про те, що поданий документ не може бути підтвердженням оплати за товар через відсутність відміток банку є безпідставними. Переказ коштів в іноземній валюті на рахунок продавця здійснено позивачем з використанням електронного розрахункового документа за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» відповідно до «Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Згідно з пунктом 1.4. Положення розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.

Оформлення електронного платіжного документу позивач виконав у відповідності до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Оригінал цього електронного документу зберігається на сервері банку. Позивачем виготовлена паперова копія платіжного доручення №7, яка містить усі передбачені п.10.5 Інструкції реквізити. Паперова копія електронного документу (платіжного доручення), яка подана до митного органу засвідчена електронним цифровим підписом уповноваженої позивачем особи - митним брокером та згідно зі ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є належним підтвердженням відповідності оригіналу.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 № 2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту.

Як вказує позивач у позові, обмін документами між продавцем і покупцем (позивачем) по Контракту здійснюється шляхом надіслання їх електронних копій. Надіслана позивачу компанією «HALMAR Sp. z o.o.» пропозиція на оплату за товар у формі рахунку-проформи №FSEP-353/22/FEP/PS від 10.11.2022 була акцептована покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій - здійсненням платежу за товар (передоплати).

Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України, сплата відповідної суми грошей є належним підтвердженням прийняття пропозиції.

Суд відмічає, що сторони господарських відносин вільні у обранні способів обміну документами ( паперові, електронні), а також у обранні способів досягнення згоди щодо умов договору.

Відтак суд погоджується, що відсутність підпису позивача у проформі не може бути підставою для сумнівів у виконанні контрактних зобов'язань між сторонами, тим більше, що узгодження ціни підтверджене сплатою покупцем за товар та відвантаженням придбаного товару продавцем.

Щодо доводів відповідача про те, що за результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (4,5,6,9,11) можливе заниження митної вартості товару, сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях.

Водночас, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а).

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суди повинні враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім того, у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до частини другої статті 55 МК України, має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Водночас, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

У сукупності, відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідач не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваних товарів підтверджена документально. За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, є безпідставним

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Щодо загальних посилань відповідача на норми МК України, то такі зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень та відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000167/2 від 22.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2022/000167/2 від 22.11.2022 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню як протиправне. За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2022/000167/2 від 22.11.2022, прийняте Львівською митницею.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м. Львів, вул.Костюшка,1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп'як Оксана Орестівна

Попередній документ

117530088

Наступний документ

117530090

Інформація про рішення:

№ рішення:	117530089
№ справи:	380/11319/23
Дата рішення:	08.03.2024
Дата публікації:	11.03.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (25.06.2024)
Дата надходження:	04.04.2024
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення