справа №380/25511/23
з питань встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
08 березня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд суду надійшла заява, в якій заявник (позивач) просить встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23. В обґрунтування заяви посилається на те, що вищезазначене рішення набрало законної сили 04.01.2024 року, однак станом на 28.02.2024 року таке не виконано відповідачем у повному обсязі. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даною заявою.
Від відповідача надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, мотивовані тим, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань. У зв'язку із цим, вказав, що відповідачем вжито всіх можливих заходів (конкретних) для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23, зокрема, проведено перерахунок пенсії: з 01.07.2021 року - з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, з 01.04.2019 року - без обмеження її величини десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням раніше виплачених сум, в т.ч. - індексацією у 2022 та 2023 роках. Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення, вказав, що така буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23 вищевказаний позов задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з дати її встановлення, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її величини десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням раніше виплачених сум, в т.ч. - індексацією у 2022 та 2023 роках;
- у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату позивачеві пенсії із встановленням щомісячної доплати до неї в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії - відмовлено.
16.02.2024 року вищезазначене рішення набрало законної сили.
На виконання вказаного судового рішення відповідач:
- здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 року з урахуванням у її складі щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Підсумок пенсії з надбавками - 19453,50 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 18540,00 грн;
- здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року без обмеження її величини десятьма прожитковими мінімумами. Підсумок пенсії з надбавками - 17292,85 грн.
29.01.2024 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2024 року. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 16579,20 грн. З урахуванням індексації: 20400,29 грн. З урахуванням доплати: 22400,29 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 23382,14 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.01.2024 року №2704-1567/8-1300/24 повідомлено позивача, що згідно зі ст.8 Закону України від 09.04.1992 року №262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст.23, п.п.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Органами Пенсійного Фонду обліковуються дані судових рішень щодо призначення/перерахунку/виплати пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України, в тому числі, призначених за Законом №2262. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, після виділення їх на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів з Державного бюджету України.
Позивач вважає, що рішення суду від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23 в частині «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її величини десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням раніше виплачених сум, в т.ч. - індексацією у 2022 та 2023 роках» відповідачем не виконано. Крім того, звернув увагу, що з 01.02.2024 року відповідач знову застосував обмеження максимального розміру пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів. Наведене зумовило позивача звернутися до суду із цією заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Згідно ст.129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч.ч.1, 2 цієї статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена правова норма Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як видно з матеріалів заяви та не оспорюється сторонами, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23 відповідач здійснив перерахунки пенсії позивача, однак перераховані кошти не виплатив з посиланням на відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що повноваження Пенсійного фонду України як виконавця бюджетних програм визначено ст.23 Бюджетного кодексу України, згідно з ч.1 якої будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до підп.4 п.4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з дією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління немає.
Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить у спірному випадку від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
При цьому позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату заборгованості доплати позивачу, ухиляється від виконання рішення суду. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в межах своїх повноважень виконало можливі залежні від нього дії, спрямовані на виконання судового рішення у даній справі.
Щодо посилання позивача на те, що з 01.02.2024 року відповідач знову застосував обмеження максимального розміру пенсії позивача, то суд звертає увагу, що вищевказані дії відповідача мали місце після ухвалення рішення від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23 та не були предметом дослідження судом у цій справі. Тобто з 01.02.2024 року між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України Львівській області виникли нові правовідносини у зв'язку з перерахунком пенсії. За таких обставин, ОСОБА_1 слід звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку позовного провадження, в межах якого суд має перевірити правомірність здійснення такого перерахунку з 01.02.2024 року, а не шляхом подачі заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Більше того, суд звертає увагу, що основний розмір пенсії позивача (80% грошового забезпечення) становить 16579,20 грн. З урахуванням індексації за 2022 рік (2321,09 грн) та за 2023 рік (1500,00 грн) - 20400,29 грн. З урахуванням інших доплат та надбавок - 23382,14 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Тобто відповідач включив до складу розміру пенсії позивача індексацію за 2022 та 2023 роки і така, без урахування доплат та надбавок, становить 20400,29 грн, що є меншим, ніж розмір обмеженої максимальним розміром пенсії (20930,00 грн).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому, рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку; разом з тим, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Згідно з ч.8 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Втім, позивач не скористався своїм правом звернення до виконання рішення суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а звернувся безпосередньо до суду із заявою про встановлення судового контролю.
З урахування викладеного, суд не встановив, а позивач не навів, достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання. А тому, суд вважає, що заява позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 256, 293-295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі №380/25511/23- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.