про повернення позовної заяви
08 березня 2024 рокусправа № 380/4024/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, розглянувши матеріали позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:
скасувати постанову від 13.12.2023 ВП №72688730 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 5100.60 грн.
Ухвалою від 22.02.2024 позовну заяву залишено без руху; позивачу встановлено 10-денний строк з дня вручення копії такої ухвали для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду таких документів: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду із наданням відповідних доказів; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 4773 ел. від 05.03.2024) у якому вказав, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №380/1059/24, яка надійшла через ЄСІТС на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 12.02.2024 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови повернуто позивачу. Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Тому вважає, що позовну заяву подано протягом 10 робочих днів, як це передбачено Законом України "Про виконавче провадження". Просив поновити строк звернення до суду. Просить поновити строк на подання позовної заяви.
Щодо зазначених доводів, суддя враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).
Враховуючи викладене, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Така позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 року № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 13.12.2023 ВП № 72688730. Отже, оскаржувану постанову прийнято 13.12.2023 та отримано позивачем 29.12.2023.
Позовну заяву подано до суду 15.02.2024, що підтверджується відміткою органу поштового зв'язку на конверті рекомендованого поштового відправлення.
При цьому, до позовної заяви додано заяву про поновлення строку, у якій позивач просить поновити строк звернення до суду із позовною заявою про скасування постанови від 13.12.2023 ВП №72688730 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн
Наведені позивачем в заяві про поновлення строку доводи не містять доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що він вже звертався до суду з аналогічним позовом і його позовну заяву було повернуто у справі № 380/1059/24, оскільки як у цій справі, так і у справі № 380/1059/24 строк звернення до суду позивач пропустив.
Таким чином, суд зазначає, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини про пропуск строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду неповажними, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Судом встановлено, що позивачем при поданні цього позову до Львівського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 551 від 20.02.2024 за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; призначення платежу: “/101/3028.00/UAH/судовий збір за подання позовної заяви ГУПФУ у Л.о. до ВПВРУЗПВР у Л.о. ЗМРУ м. Львів щодо ОСОБА_1 (ЛОАС) КЕКВ 2800;”. Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду вказані кошти зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як встановлено судом, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн та з урахуванням висновків суду про необхідність повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, відтак Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області має право на повернення йому суми сплаченого судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови повернути позивачу.
Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 551 від 20.02.2024.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКрутько Олена Василівна