08 березня 2024 рокуСправа № 280/1201/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області № Ф-20872-13 У від 17.07.2023.
Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06 березня 2024 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якій позивач просить суд: забезпечити позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною і скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області № Ф-20872-13 У від 17.07.2023 шляхом зупинення дії податкової вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області № Ф-20872-13 У від 17.07.2023, а також шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 73537991 з примусового виконання податкової вимоги № Ф-20872-13 У від 17.07.2023 року Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Клопотання про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що після стягнення грошових коштів по виконавчому провадженню № 73537991, вони будуть перераховані в бюджет. Подальше повернення цих грошей з бюджету у разі задоволення позову у цій справі буде майже неможливим. Невжиття заходів забезпечення позову у цій справі значно ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення у цій справі після задоволення позову.
Частиною 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову встановлено ставку судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 грн.
Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявником мав бути сплачений судовий збір в сумі 908,40 грн (3028 х 0,3).
У поданому клопотанні позивач просить суд про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи, у зв'язку з тим, що даний час позивач не має можливості сплатити судовий збір, на утриманні у позивача перебувають дві неповнолітні дитини та дружина, крім того позивач є військовослужбовцем.
Статтею 8 Закону 3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, позивачами є військовослужбовці.
З урахуванням обставин, викладених позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення від сплати судового збору, беручи до уваги, що позивач є військовослужбовцем, призваним під час мобілізації у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, на утриманні якого перебувають дві неповнолітні дитини та дружина, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно зі ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).
Крім того, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду.
Як встановлено зі змісту клопотання про забезпечення позову, позивач не погоджується з законністю за суттю оскаржуваної податкової вимоги, та вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі значно ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення у цій справі після задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі №800/521/17 дійшла до висновку та зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
В даній справі, у разі задоволення поданого позивачем клопотання, суд своєю ухвалою фактично відновлює те становище, що існувало до прийняття оскаржуваного рішення, формально нівелюючи наслідки його прийняття враховуючи часові рамки дії такого акту.
Суд вважає, що наведені у клопотанні доводи не свідчать про те, що невжиття саме таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.
Наведені заявником доводи про протиправність оскаржуваного рішення потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії рішення до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, як заходів забезпечення позову.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відтак, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову в обраний заявником спосіб не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-154, 248 КАС України, суд, -
Відстрочити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 908,40 грн за подання до суду заяви про забезпечення позову до ухвалення судового рішення у цій справі.
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.
Ухвалу складено та підписано 08.03.2024.
Суддя Б.В. Богатинський