07 березня 2024 року м. Ужгород№ 260/1775/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити пенсію за вислугу років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив службу у ГУ ДСНС у Закарпатській області та наказом ГУ ДСНС у Закарпатській області від 02.07.2022 року №256 його звільнено зі служби у запас Збройних Сил України. Так, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, однак рішенням №1 від 06.01.2023р. відповідач відмовив у призначенні пенсії за вислугою років посилаючись на відсутність такого права через відсутність відповідної кількості вислуги років, відсутність підстав для зарахування до вислуги років періоду його навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Позивач вважає вказану відмову протиправною з огляду на те, що на час його вступу на навчання до військового ліцею чинними були положення Закону, які передбачали початком перебування на військовій службі день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Для позивача, початком перебування на військовій службі вважається день зарахування до Львівського військового ліцею - 20.08.1995 року. Надав документи з ГУ ДСНС у Закарпатській області, що вислуга років складає понад 25 років та 7 місяців.
Не зарахування до військової служби часу навчання у ліцеї відповідачем порушує його права та погіршує становище, так як впливає на розрахунок вислуги років і відповідно призначення пенсії.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає, що календарна вислуга років складає, на момент звільнення зі служби 22 роки 09 місяців 23 днів.
Пунктом «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ встановлено необхідність на день звільнення зі служби мати 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Пунктом «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що призначення пенсії за вислугу років соба на день звільнення повинна досягти 45-річного віку та мати не менше, ніж 25 років страхового стажу.
Пункти «в» та «г» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ у даному випадку до позивача не можуть застосовуватися, оскільки останній не являється військовослужбовцем Збройних Сил України.
Додатково відповідача зазначив, що Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені героїв Крут являється загальноосвітнім закладом, а позивачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що дата зарахування до цього закладу є початком військової служби.
На підставі наведеного важає, що оспорюване рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято правомірно, відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
В серпні 2022 року до ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшло подання Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 22.07.2022 року №10 про призначення пенсії за станом здоров'я ОСОБА_1 одночасно в матеріалах вказаного подання містилася і заява ОСОБА_1 від 22.07.2022 року про призначення/перерахунок пенсії за вислугу років, що не заперечується відповідачем.
Однак, при перевірці поданих документів відповідачем було виявлено помилки у поданні ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 22.07.2022 року №10 та повернуто документи на доопрацювання листом від 04.08.2022 року.
10 серпня 2022 року до ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно надійшло подання ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 09.08.2022 року про призначення пенсії ОСОБА_1 за станом здоров'я (по інвалідності), в якому містилася заява позивача про призначення/перерахунок йому пенсії по стану здоров'я (інвалідності) від 09.08.2022 року.
ГУ ПФУ в Закарпатській області перевіривши правильність оформлення заяви, подання про призначення пенсії, встановивши відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, здійснивши попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів, перевіривши правильність копій відповідних документів прийняло рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за станом здоров'я (по інвалідності) від 04.07.2022 року, відповідно до подання про призначення пенсії від 09.08.2022 року № 10 ГУ ДСНС України у Закарпатській області ( вислуга років в календарному обчисленні зазначена - 22 роки 9 місяців 25 днів), що відображено в протоколі від 16.08.2022 року за пенсійною справою № 0704008333 (пенсійний лист № 0704008333 сформований: 16.08.2022 року).
Пенсія позивачу за станом здоров'я (по інвалідності) призначена з 04.07.2022 року тобто у зв'язку з виникненням в останнього права на пенсію по інвалідності, а саме з дати звільнення (виключення зі списків - 03.07.2022 року, що підтверджується витягом із Наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області № 256 від 02.07.2022 року).
15 серпня 2022 року на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області найшло звернення позивача від 12 серпня 2022 року, в якому просить призначити йому пенсію по вислузі років відповідно до поданої заяви від 09.08.2022 року.
18 серпня 2022 року листом №2791-3261/Г/02/8-0700/22 звернення позивача було розглянуто уповноваженими особами відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Закарпатській області та протиправно повернуто позивачу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року по справі №260/3199/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області було задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо повернення листом від 04.08.2022 року № 0700-0307-5/29462 подання Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 22.07.2022 року № 10 з питання призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянути подання Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 22.07.2022 року № 10 з питання призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та прийняти за наслідками його розгляду передбачене законодавством рішення.
06 січня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та подання про призначення пенсії від 22.07.2022 року №10 Головного управління ДСНС України та Рішенням №1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.
Відмова мотивована тим, що на момент звернення позивача календарна вислуга років становила 22 роки 09 місяців 23 днів, відтак, право на призначення пенсії за вислугу років відсутнє.
Відповідачем зазначено, що відповідно до ст.17 Закону №2262 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Однак записи про проходження військової служби за період навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені героїв Крут у військовому квитку позивача відсутні, наявність диплому не визначає період навчанняу ліцеї.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України від 09.04.1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262).
Вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до ст.1 Закону №2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно зі ст.1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч. 5 ст. 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;
б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;
в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;
е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;
є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;
ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України “Про Національну поліцію” проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п'яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України “Про державну службу”, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Стаття 12 Закону №2262 визначає умови призначення пенсій за вислугу років.
Так, пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
У свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (Законом №2262), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку № 3-1 встановлено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Згідно пунктів 17-18 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
Таким чином, алгоритм дій, які повинен був вчинити відповідач після надходження подання та документів для призначення пенсії позивачу, чітко визначений законодавством, при цьому Порядок № 3-1 не містить положень, які дозволяли б відповідачу повернути на доопрацювання документи щодо призначення пенсії.
Як встановлено судом, 22 липня 2022 року ГУ ДСНС у Закарпатській області направило до ГУ ПФУ в Закарпатській області подання № 10 про призначення пенсії ОСОБА_1 , при цьому, як зазначено у поданні, вислуга років ОСОБА_1 що дає право на призначення пенсії станом 03.07.2022 року (дата звільнення (виключення зі списків)) складає 25 років 07 місяців 09 днів.
Згідно копії військового квитка НОМЕР_1 військова служба у ЗСУ з 01.08.1998 р. по 13.09.2006р. тобто складає 8 років 01 місяць 12 днів;
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 служба в ГУ ДСНС України в Закарпатській області з 22.10.2007 по 03.07.2022 р. складає 14 років 08 місяців 11 днів.
З 20 серпня 1995 року по 13 червня 1998 року чітко визначений період навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені героїв Крут та складає 2 роки 9 місяців 24 дня.
Разом при додаванні періодів вислуга років складає понад 25 років та 7 місяців.
На підтвердження наведеного було надано наказ №114 від 20 серпня 1995 року Начальника Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут яким позивач був зарахований на перший курс Львівського військового ліцею та наказ №115 від 13 червня 1998 року, яким позивач був випущений з Львівського військового ліцею та отримав атестат.
Відповідно до п.3 ст.24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", (в редакції від 05.01.1995 року, яка була чинною на час зарахування позивача на навчання до ліцею), початком перебування на військовій службі вважався, зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 766-XIV від 18.06.1999 року, вищевказана норма Закону була змінена, виключено зарахування до військової служби часу навчання у ліцеї.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України» № 1-зп від 13.05.1997 року було встановлено, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права -закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свої дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
На час вступу на навчання до військового ліцею чинними були положення Закону, які передбачали початком перебування на військовій службі день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 «Про реформу системи військової освіти» Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут (який був створений на базі Львівської спеціальної школи- інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою і в подальшому реорганізований у Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут) відносився до системи військової освіти Міністерства оборони України.
Зі змісту пп.3 п.4 розділу 1 Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року №174/93, який діяв на час навчання позивача у Львівському ліцеї з посиленою військово- фізичною підготовкою імені ОСОБА_2 , початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаром.
Отже, початком перебування на військовій службі вважається день зарахування позивача до Львівського військового ліцею імені Героїв Крут, тобто - 20 серпня 1995 року, відтак безпідставне неврахування відповідачем зазначеного періоду до вислуги років є протиправною.
Суд зазначає, що згідно подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за №10 від 22.07.2022 року ГУ ДСНС України у Закарпатській області, яким було вірно розраховано вислугу років позивача, яка складає 25 років 07 місяців та 09 днів, відтак на підставі наведеного та матеріалів справи суд доходить до висновку, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи вище викладене позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону №2262, відтак оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.01.2023 року №1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорваті») (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених приписів нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за вислугою років, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, судовий збір у розмірі 1073,60 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 06 січня 2023 року №1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити ОСОБА_1 з 22 липня 2022 року пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк