08 березня 2024 року м. Київ
Справа № 369/12807/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/5686/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлену під головуванням судді Янченко А.В., 20 вересня 2023 року в м. Києві, за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою щодо видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що малолітній син знаходився на її утриманні,матеріальну допомогу відповідач на утримання сина не надавав, участі у вихованні дитини не брав.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_2 не має зареєстрованого місця проживання у м. Києві та Київській області, а тому відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі неможливості встановлення зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання фізичної особи-боржника, суд відмовив у видачі судового наказу.
Не погодилась і вищезазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , нею було подано апеляційну скаргу, в якій вона зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною і необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним тлумаченням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у разі якщо отримана судом інформація про зареєстроване місце боржника не дає можливості встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи у справі мав здійснюватись через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Звертає увагу, що заява про видачу судового наказу була подана 15 серпня 2023 року, і тільки 20 вересня 2023 року суд виніс ухвалу, чим порушив норми матеріального та процесуального права, а також знехтував процесуальними правами заявника та законними правами та інтересами малолітньої дитини.
Також вказує, що у відповідності до ч.9 ст. 28 ЦПК України, позов до відповідача, місце реєстрації проживання чи перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останній відомим зареєстрованим
На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Як вбачається з матеріалі справи, у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з заявою про видачу судового наказу, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі заяви про видачу судового наказу та до досягнення дитиною повноліття
До заяви про видачу судового наказу були долучені додатки, а саме:
- Копія свідоцтва про народження, де батьком визначений ОСОБА_2 ;
- Копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу, де особою, яка уклала шлюб зазначений ОСОБА_2
- Довідка про місце проживання дитини разом з матір'ю ;
- Довідка з ліцею №3 про навчання дитини за місцем проживання разом із заявником;
Судом першої інстанції було направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.8/.
За даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться /а.с. 9/.
Відповідно до ч.5 ст.183 СУ України, той із батьків або інших
законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч.1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою
судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано,якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - одну четверту заробітку(доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства(материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу, яким остання повинна відповідати.
Пункти 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України передбачають, що у заяві повинно бути
зазначено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та перелік доказів, якими
заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За змістом п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судовогонаказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судовогонаказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Так, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявниця керувалась ч. 1 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд обгрунтовував це тим, що отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_2 .
Однак, як видно з матеріалів справи, 16 серпня 2023 року суд першої інстанції звернувся із запитом до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 /а.с. 8/.
Після чого, 13 вересня 2023 року суд першої інстанції отримав відповіді на запит, з яких вбачається, що ОСОБА_2 «зареєстрованим не значиться» /а.с.9/.
За таких обставин суд першої інстанції при оформленні запиту не вірно визначив особу щодо якого просив надати інформацію, а саме було визначено « ОСОБА_2 » в той час як боржником у заяві визначений « ОСОБА_2 », у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки отримана інформація не стосується боржника ОСОБА_2 , місце реєстрації якого не перевірено.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а висновок суду щодо відмови у видачі судового наказу є передчасним, тому відповідно до статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судця-доповідач: В.В. Соколова
Судді: М.В. Мережко
Н.В. Поліщук