Справа №754/15285/23 Суддя І інстанції - Шмигельський Д.І.
Провадження № 33/824/1729/2024 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
06 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись із постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 21.02.2023 подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначеної постанови судді. В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що йому не були вручені повісти на судові засідання 16.01.2024 та 01.02.2024. Жодних заяв на отримання повісток в електронній формі він не подавав і взагалі додатку «Viber», на який йому направлялись повідомлення судом у нього немає. Вказує, що адреса проживання зазначена в протоколі невірно. Також, як на підставу для поновлення строку ОСОБА_1 посилається на те, що залучений ним адвокат, постійно був зайнятий, і він шукав іншого. Про наявність постанови він дізнався з сайту «Судова влада в Україні» 13.02.2024, а отримав постанову лише 15.02.2024. Зазначені обставини вважає поважними, у зв'язку з чим просить поновити йому строк апеляційного оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року, не вбачаю підстав для задоволення клопотання, у зв'язку з наступним.
Згідно із ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Так, постанова судді Деснянського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_1 постановлена 01.02.2024, а апеляційна скарга ОСОБА_1 направлена поштою лише 21.02.2024 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з матеріалів провадження, 01.11.2023 ОСОБА_1 був присутнім під час судового розгляду справи судом першої інстанції, де вину у вчиненні правопорушення не визнав, просив відкласти розгляд справи для отримання правничої допомоги.
В подальшому, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Стефановичем О. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
20.11.2023 до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Стефановича О. про відкладення розгляду справи у зв'язку з проходження останнім лікування.
12.12.2023 під час розгляду справи за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 було відкладено судовий розгляд справи у зв'язку з неявкою захисника.
В наступні засідання, призначені на 25.12.2023, 16.01.2024 та 01.02.2024, ОСОБА_1 та його захисник, до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Поряд з цим, в матеріалах справи наявна судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 01.11.2023 на яке останній з'явився та надав розписку про повідомлення його про день і час розгляду справи на 20.11.2023, судові повістки на 30.11.2023, 12.12.2023, розписка ОСОБА_1 про повідомлення на 25.12.2023 та судові повістки на 16.01.2024 та 01.02.2024.
Також, судом першої інстанції було направлено судові повістки та електронні повідомлення захиснику ОСОБА_1 - адвокату Стефановичу О.І.,з яким укладено договір про надання правової допомоги на 30.11.2023, 12.12.2023, 25.12.2023, 16.01.2024, 01.02.2024.
В подальшому, на виконання вимог ст. 285 КУпАП, судом першої інстанції в день винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було направлено копію постанови (а.с.35).
Отже, з матеріалів справи слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стефанович О.І., достеменно знали про розгляд Деснянським районним судом м. Києва справи щодо ОСОБА_1 , та неодноразово приймали участь в судових засіданнях, де ОСОБА_1 надавались показання та заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи.
Посилання ОСОБА_1 на неправильно зазначену адресу проживання є безпідставним, оскільки саме таку адресу, яка зазначена в протоколі, вказав ОСОБА_1 працівникам поліції, що підтверджується відеозаписом з боді-камери, наявним в матеріалах справи. На цю ж адресу направлялись ОСОБА_1 повідомлення про день і час розгляду справи, на які останній періодично з'являвся.
Те, що повідомлення про розгляд справи на 25.12.2023, згідно довідки, повернуто за закінченням терміну зберігання, вказує не про неналежне повідомлення, а на те, що ОСОБА_1 не прийшов за його отриманням до поштового відділення. Однак, згідно розписки ОСОБА_1 , останній був повідомлений про відкладення розгляду справи на 25.12.2023 (а.с.23).
Отже, Деснянським районним судом м. Києва було належним чином забезпечено виклик ОСОБА_1 та його захисника Стефановича О.І. у судове засідання суду першої інстанції, однак останні своїм правом не скористались, в судове засідання, в якому проголошувалось прийняте рішення не з'явились. При цьому, будучи достеменно обізнаним про розгляд справи ні ОСОБА_1 , ні його захисник за отриманням копії постанови до суду не звертався та про стан відомого їм судового провадження і результатів його розгляду взагалі не цікавився, і лише 13.02.2024, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та видачу копії постанови.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що розгляд справи здійснювався без його участі і про наявність постанови він дізнався лише 13.02.2024, не може бути віднесено до поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді, враховуючи, що у ОСОБА_1 були всі можливості реалізувати своє право у межах процесуального строку, чого він не зробив.
Зазначений висновок повністю узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, щодо поновлення строків на оскарження. Так, у своєму рішенні «Пономарьов проти України» Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмежиними. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Щодо посилання ОСОБА_1 , як на підставу пропуску строку апеляційного оскарження, необхідність звернення за правовою допомогою до іншого адвоката, то дана обставина, також, не може бути визнана поважною підставою для поновлення цього строку, оскільки не має ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав. До того ж, жодних доказів, які б підтверджувати те, що ОСОБА_1 звертався до іншого адвоката за наданням правової допомоги матеріали справи не містять, не надано таких і до суду апеляційної інстанції враховуючи, що з апеляційною скаргою звернувся сам ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 01.02.2024 клопотання ОСОБА_1 не містить.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас, наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Оцінивши доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Однак, наведені ОСОБА_1 обставини, не підтверджені належними доказами та не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.
Таким чином, приходжу до висновку про відсутність у ОСОБА_1 поважних причин, для не реалізації процесуального права на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 01.02.2024, в строки, передбаченого ч.2 ст.294 КУпАП, а відтак, підстав для поновлення цього строку не вбачаю.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, у разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 01.02.2024, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Апеляційну скаргу на зазначену постанову повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал