07 березня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 2609/13454/12
Головуючий у першій інстанції - Кушнір С.І.
Апеляційне провадження № 22-з/824/182/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення та виправлення помилки у постанові Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року по справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який також діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року апеляційну скаргу Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, до якої приєдналося Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» - задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який також діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - залишено без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», стягнення судового збору, і ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Виселено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з нежитлових групи приміщень № 13 (група приміщень № 13: 1 - кухня 9,2 кв.м.; 2 - коридор 16,1 кв.м.; 3 - основне 19,2 кв.м.; 4 - коридор 1, 9 кв.м.; 5 - коридор 1,3 кв.м.; 6 - коридор 3,1 кв.м.; 7 - санвузол 1,3 кв.м.; 8 - санвузол 1,2 кв.м.; загальною площею 55,2 кв.м.) в будинку АДРЕСА_2 , у відповідності до поповерхового плану ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації" станом на 12.03.2018 року. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року - залишено без змін. Вирішено питання судових витрат (т. 6 а.с. 54-64).
Постановою Верховного Суду від 25 травня 2023 року рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року в не скасованій судом апеляційної інстанції частині, та постанова Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року залишені без змін (т. 6 а.с. 235-246)
До Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про роз'яснення вказаної постанови та виправлення помилки. На обґрунтування заяви зазначав, що за паспортними даними він є ОСОБА_1 , проте в постанові апеляційного суду помилково вказано « ОСОБА_1 ». Просив роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 2609/13454/12 в частині яку особу суд мав на увазі виселити, помилково вказавши « ОСОБА_1 », оскільки правильне написання прізвища, імені та по-батькові - ОСОБА_1 . Крім того, просив роз'яснити виконавчий лист від 16.02.2023 року у справі № 2609/13454/12 в частині того, на якій підставі при складенні виконавчого листа було допущено вихід за межі резолютивної частини судового рішення та зазначено РНОКПП заявника, який не був зазначений в резолютивній частині рішення за умови того, що у виконавчому листі від 16.09.2023 року також зазначено прізвище іншої особи - « ОСОБА_1 », а не ОСОБА_1 . Просив виправити вказані помилки в постанові апеляційного суду та у виконавчому листі (т. 7 а.с. 117-124).
У судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , який також діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , підтримали заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення та виправлення помилки і просили її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_7 , представник третьої особи Федорчук Х.В. заперечували проти поданої заяви, проте вважали можливим виправити помилку у написанні прізвища ОСОБА_1 .
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені на зазначені ними адреси електронної пошти та поштовими повідомленнями на відомі суду поштові адреси, заяви про зміну адрес місця проживання (перебування) від вказаних осіб до суду не надходили, про що у справі є докази (т. 7 а.с. 195-208).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Згідно ст. 269, ч. 3 ст. 271, ст. 372 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За змістом ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз'яснення судового рішення існують тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові 14 червня 2018 року у справі № 800/507/17 (провадження № 11-263сап18).
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (наразі ст. 271) роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року було виселено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з нежитлових групи приміщень № 13 (група приміщень № 13: 1 - кухня 9,2 кв.м.; 2 - коридор 16,1 кв.м.; 3 - основне 19,2 кв.м.; 4 - коридор 1, 9 кв.м.; 5 - коридор 1,3 кв.м.; 6 - коридор 3,1 кв.м.; 7 - санвузол 1,3 кв.м.; 8 - санвузол 1,2 кв.м.; загальною площею 55,2 кв.м.) в будинку АДРЕСА_2 , у відповідності до поповерхового плану ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації" станом на 12.03.2018 року. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року - залишено без змін. Вирішено питання судових витрат (т. 6 а.с. 54-64).
Таким чином, цивільну справу розглянуто і резолютивна частина постанови апеляційного суду містить висновок про виселення саме ОСОБА_1 , тобто в межах заявлених позовних вимог. Постанова апеляційного суду, зокрема її резолютивна частина, є чіткою за змістом, зрозумілою, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, в мотивувальній частині судового рішення викладені норми законодавчих актів, на підставі яких суд дійшов висновків по цивільній справі, дане рішення не допускає подвійного тлумачення, передбачених процесуальним законом (ст. 271 ЦПК України) підстав для роз'яснення рішення судом не встановлено, а тому й відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду.
За положеннями ст. 271 ЦПК України може бути роз'яснено судове рішення, яке набрало законної сили, виконавчий лист від 16 лютого 2023 року у справі № 2609/13454/12 роз'ясненню не підлягає.
За паспортними даними відповідач у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) (т. 7 а.с. 121).
Поряд з цим в мотивувальній частині та абзаці другому резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року містяться помилкові зазначення « ОСОБА_1 » відповідача ОСОБА_1 , тому вказана описка підлягає виправленню.
Оскільки за текстом постанови Київського апеляційного суду вказується правильне зазначення відповідача - ОСОБА_1 , проте є випадки неправильного зазначення прізвища відповідача - « ОСОБА_8 », вказане не є помилкою, а є опискою, яка підлягає виправленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Згідно з ч. 4 ст. 271 ЦПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 269, 271 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення та виправлення помилок у постанові Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року та виконавчому листі від 16 лютого 2023 року у справі № 2609/13454/12.
Виправити описку, допущену в постанові Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 2609/13454/12 та замість помилково зазначеного « ОСОБА_9 », правильно зазначити прізвище відповідача - « ОСОБА_9 ».
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 07 березня 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова