Справа № 752/8747/22 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1522/2024 Доповідач: ОСОБА_2
06 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року відносно ОСОБА_8 ,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей або недієздатних (непрацездатних) осіб, раніше неодноразово судимого: вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин; вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців. На підставі ч.1 ст.71 КК України приєднано до призначеного ОСОБА_8 покарання за цим вироком невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 18.01.2022 року у виді 8 (восьми) днів позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 1 (одного) року 5 (п'ять) місяців 10 (десять) днів позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Початок строку покарання постановлено рахувати з 21.11.2022 року.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк остаточно призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 06.07.2022 року по 20.11.2022 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду, 06.07.2022 року вдень ОСОБА_8 , реалізуючи наявний у нього умисел щодо повторного таємного викрадення чужого майна, прибув до гіпермаркету «Епіцентр», що розташований у м. Києві по вул. Кільцева дорога, 1-Б, де господарську діяльність провадить Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", перебуваючи у торговельній залі, узяв з торговельних полиць господарсько-побутові товари, а саме: батарейка Varta longlife max power AA4 у кількості 46 блоків, вартістю 6 440,00 грн без ПДВ, батарейка Varta longlife max power AAА4 у кількості 26 блоків, вартістю 3 640,00 грн без ПДВ, батарейка Duracell 9V MN 1604 K1 у кількості 5 упаковок, вартістю 704,17 грн без ПДВ, тримач телефону автомобільний магнітний на дефлекторі Winso у кількості 1 одиниці, вартістю 118,33 грн без ПДВ, ліхтар портативний Expert LP-8526A алюмінієвий 1W Led з 3Xaaa у комплектації мілітарі у кількості 1 одиниці, вартістю 133,33 грн без ПДВ, ліхтар Westinghouse WF87 3W COB 3Xaaa в комплекті ручний пластиковий червоний у кількості 1 одиниці, вартістю 79,17 грн без ПДВ, всього на загальну суму 11 115,00 грн.
Упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків у виді особистого збагачення, ОСОБА_8 помістив цей товар до свого рюкзаку, який тримав при собі та направився до виходу з гіпермаркету. Однак, виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме: пройшовши з описаним товаром через торгівельні каси, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки пройшовши лінію кас та вийшовши за її межі, був зупинений працівником служби охорони гіпермаркету.
Своїми умисними, протиправними діями обвинувачений ОСОБА_8 намагався завдати майнової шкоди потерпілій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на суму 11 115,00 грн та вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статей 71, 72 КК України шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 днів. При цьому ставить питання про повторне дослідження доказів та допит обвинуваченого, з метою повного з'ясування обставин кримінального провадження.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів для пред'явлення ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Під час судового розгляду обвинувачений вину визнав в повному обсязі, фактичні обставини вчиненого діяння та правова кваліфікація за ознакою вчинення злочину в умовах воєнного стану стороною захисту не оспорювалися та за таких обставин суд вирішив питання про розгляд кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
На думку прокурора, суд ухвалюючи обвинувальний вирок безпідставно здійснив перекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку - вчинення крадіжки в умовах воєнного стану, та навів у вироку необґрунтовані мотиви такого рішення з огляду на те, що кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинене на початку липня 2022 року в м. Києві, де не велися бойові дії за участі спеціальної техніки, військових та правоохоронців, не мало місце масове вогневе ураження чи тимчасова окупація або прохід військ, тощо, а саме було вчинено у закладі торгівлі, який працював у нормальному режимі з охороною, відеоспостереженням, касирами, системою контролю і заходами безпеки, з широким асортиментом товару, де адміністрація торгівельного центру не була вимушена тимчасово залишити товари без контролю за їх збереженням, рятуючись від неминучих загроз.
На спростування зазначеного висновку суду, прокурор вказує на те, що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан, який на момент вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення не скасований. Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено визначення воєнного стану - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні та в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та яким встановлюється певний обов'язковий правовий режим поведінки фізичних та юридичних осіб, органів державної влади, місцевого самоврядування, військових, який направлений на вжиття заходів з метою відвернення збройної агресії.
На переконання прокурора, суд фактично надав своє необґрунтоване тлумачення визначення воєнного стану, де навів обставини, які не мають особливого значення, адже воєнний стан - це правовий режим введений на території України, а не лише фактичні військові дії на певній території. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що згідно відкритих джерел за липень 2022 року на території м. Києва були сповіщення про 33 повітряні тривоги, пов'язані з ракетними обстрілами. Також вважає безпідставним посилання суду при зміні правової кваліфікації, на пояснювальну записку до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство».
Крім того, сторона обвинувачення зазначає про порушення при ухваленні вироку судом вимог статей 71,72 КК України, а саме в резолютивній його частині зазначено про приєднання невідбутої частини покарання у виді 8 (восьми) днів позбавлення волі. Суд не врахував, що відповідно до ч.1 ст.72 КК України 1 (одному) дню позбавлення волі відповідають 8 (вісім) годин громадських робіт, а вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до громадських робіт на строк 80 годин, які в переведенні в порядку ст.72 КК України відповідають 10 дням позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, під час дії воєнного стану на території України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, введеного на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 року в Україні, Указу Президента України від 17.05.2022 року № 341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», і продовженого до 23 серпня 2022 року та нескасованого на момент вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
06.07.2022 року, приблизно 12:40 год. реалізуючи наявний умисел щодо повторного таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_8 прибув до гіпермаркету «Епіцентр», що розташований у м. Києві по вул. Кільцева дорога, 1-Б, де господарську діяльність провадить Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», перебуваючи у торговельній залі, узяв з торговельних полиць господарсько-побутові товари, а саме: батарейка Varta longlife max power AA4 у кількості 46 блоків, вартістю 6 440,00 грн без ПДВ, батарейка Varta longlife max power AAА4 у кількості 26 блоків, вартістю 3 640,00 грн без ПДВ, батарейка Duracell 9V MN 1604 K1 у кількості 5 упаковок, вартістю 704,17 грн без ПДВ, тримач телефону автомобільний магнітний на дефлекторі Winso у кількості 1 одиниці, вартістю 118,33 грн без ПДВ, ліхтар портативний Expert LP-8526A алюмінієвий 1W Led з 3Xaaa у комплектації мілітарі у кількості 1 одиниці, вартістю 133,33 грн без ПДВ, ліхтар Westinghouse WF87 3W COB 3Xaaa в комплекті ручний пластиковий червоний у кількості 1 одиниці, вартістю 79,17 грн без ПДВ, всього на загальну суму 11. 115,00 грн.
В подальшому, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків, ОСОБА_8 помістив цей товар до власного рюкзаку, який тримав при собі та продовжуючи свої протиправні дії направлені на таємне викрадення зазначеного товару, направився до виходу з гіпермаркету № 2 «Епіцентр К» Однак, виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме: пройшовши з описаним товаром через торгівельні каси, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки пройшовши лінію кас та вийшовши за її межі, був зупинений працівником служби охорони гіпермаркету. Своїми умисними, протиправними діями обвинувачений ОСОБА_8 , що виразилися в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, намагався завдати майнової шкоди ТОВ «Епіцентр К» на суму 11. 115,00 грн.
Крім того, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38,39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режимі воєнного стану, які визначені ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
На підставі наведеного, дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі, хоча він і виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції встановив інші обставини вчиненого кримінального правопорушення на відміну від встановлених органом досудового розслідування та дійшов висновку про вчинення ОСОБА_8 нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. При цьому, на переконання колегії суддів, суд безпідставно виключив кваліфікуючу ознаку - вчинення крадіжки в умовах воєнного стану, пославшись на те, що кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинене на початку липня 2022 року в м. Києві, де не велися бойові дії за участі спеціальної техніки, військових та правоохоронців, не мало місце масове вогневе ураження чи тимчасова окупація або прохід військ, тощо, а саме було вчинено у закладі торгівлі, який працював у нормальному режимі з охороною, відеоспостереженням, касирами, системою контролю і заходами безпеки, з широким асортиментом товару, де адміністрація торгівельного центру не була вимушена тимчасово залишити товари без контролю за їх збереженням, рятуючись від неминучих загроз. Побутові промислові товари, що їх намагався викрасти обвинувачений, не становили собою категорію товару, на який існує надмірний попит, або ж який є дефіцитним, або ж який є особливо значущим для життєзабезпечення (до прикладу, вимкнення електропостачання у м. Києві у липні 2022 року не відбувалося).
Однак, враховуючи матеріали кримінального провадження, положення чинного законодавства України про введення і продовження дії воєнного стану на території України, колегія суддів вважає необґрунтованими наведені висновки суду в частині перекваліфікації дій обвинуваченого й погоджується з доводами прокурора та зазначає, що суд фактично надав своє тлумачення визначення воєнного стану, де навів обставини, які не мають особливого значення, адже воєнний стан - це правовий режим введений на території України, а не лише фактичні військові дії на певній території, а також безпідставно послався у вироку при зміні правової кваліфікації на пояснювальну записку до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство».
Крім того, сторона обвинувачення слушно зауважила на те, що згідно відкритих джерел за липень 2022 року на території м. Києва були сповіщення про 33 повітряні тривоги, пов'язані з ракетними обстрілами.
Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено визначення воєнного стану - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході судового розгляду обвинувачений визнав вину в повному обсязі, не заперечував фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію за ознакою вчинення злочину в умовах воєнного стану сторона захисту не оспорювала, та за таких обставин кримінальне провадження розглянуто відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень статей 66, 67 КК України суд апеляційної інстанції враховує обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття ОСОБА_8 , яке полягає у відвертому особистому осуді своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до вчиненого ним кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Також приймається до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, відсутність збитків чи будь-якого понесення матеріальних збитків потерпілою стороною та дані про особу обвинуваченого, який є прийомною дитиною з багатодітної сім'ї, має постійне місце реєстрації та проживання, є працездатною особою, має соціальні зв'язки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має задовільний стан здоров'я.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги наявні в матеріалах кримінального провадження відомості про те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих кримінальних правопорушень проти власності (а.п. 95-96), має не зняту і непогашену судимість в установленому законом порядку.
Проте на шлях виправлення обвинувачений не став, будучи раніше засудженим за корисливі злочини, за вчинення яких йому вже призначалося покарання у виді позбавлення волі та застосовувалися положення ст. 75 КК України, яке виявилося явно недостатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів та не завадило обвинуваченому вчинити нове кримінальне правопорушення.
Із матеріалів провадження вбачається, що в судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення просила суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Перевіряючи апеляційні вимоги прокурора в частині призначення покарання обвинуваченому на підставі статей 71,72 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні доводи прокурора є слушними, а судом першої інстанції при призначенні покарання неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, судом в резолютивній його частині зазначено про приєднання на підставі ст. 71 КК України невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року у виді 8 (восьми) днів позбавлення волі. Однак, враховуючи зазначені положення ч.1 ст.72 КК України та вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до громадських робіт на строк 80 годин, які відповідно до перерахування в порядку ст.72 КК України відповідають 10 (десяти) дням позбавлення волі.
Враховуючи встановлені обставини вчиненого кримінального правопорушення, його характер і ступінь тяжкості, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71, 72 КК України, оскільки таке покарання є необхідним для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що прокурор в прохальній частині апеляційної скарги зазначив мотиви застосування положень ст. 72 КК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення та необхідності застосування більш суворого покарання.
Керуючись ст.ст.405,407, ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413, ст. 420 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року відносно ОСОБА_8 скасувати.
Постановити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 10 днів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з дати ухвалення вироку, а саме з 06 березня 2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк остаточного покарання строк попереднього ув'язнення з 06.07.2022 року по 05.03.2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази, а саме: батарейку Varta longlife max power AA4 у кількості 46 блоків, вартістю 6 440,00 грн без ПДВ, батарейку Varta longlife max power AAА4 у кількості 26 блоків, вартістю 3 640,00 грн без ПДВ, батарейку Duracell 9V MN 1604 K1 у кількості 5 упаковок, вартістю 704,17 грн без ПДВ, тримач телефону автомобільний магнітний на дефлекторі Winso у кількості 1 одиниці, вартістю 118,33 грн без ПДВ, ліхтар портативний Expert LP-8526A алюмінієвий 1W Led з 3Xaaa у комплектації мілітарі у кількості 1 одиниці, вартістю 133,33 грн без ПДВ, ліхтар Westinghouse WF87 3W COB 3Xaaa в комплекті ручний пластиковий червоний у кількості 1 одиниці, вартістю 79,17 грн без ПДВ, що передані на зберігання уповноваженому представнику потерпілої особи ОСОБА_10 згідно з розпискою без дати, залишити у володінні/користуванні/розпорядженні, особі, яка на законних підставах ними володіє/користується/розпоряджається.
Речові докази, а саме: транспортну карту, банківську карту «Unex Bank» НОМЕР_1 , два ключа з металевим брелком на якому міститься гравіювання «9Н 1040», мобільний телефон синього кольору марки «Blackview» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора "Life» НОМЕР_4 , квитанція з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К» від 06.07.2022 про купівлю товару - води «Моршинська не газ. 0,5л.», що поміщені до прозорого спеціального пакету № NPU 1505967; рюкзак червоного кольору, поліетиленовий пакет чорного кольору, які поміщено до прозорого спеціального пакету № SUD1171 (квитанція Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № ФП-013638); грошові кошти в сумі 15,00 грн купюрами 10 та 5 гривень, що поміщено до спецпакету KIV 412532 повернути особі, у якої їх було вилучено - ОСОБА_8 .
Речовий доказ компакт-диск з записами камер відеоспостереження в приміщенні торгівельного центру «Епіценттр» зберігати в матеріалах кримінального провадження (кримінальної (судової) справи № 752/8747/22).
Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Судді: ____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4