Справа № 372/1536/22 Головуючий в суді І інстанції Проць Т.В.
Провадження № 33/824/695/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
7 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 8 вересня 2022 рокуу адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 8 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Суд першої інстанції виходив з того, що 19 червня 2022 року в 18 год. 58 хв. водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Kawasaki д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер ARLJ - 0189. Результат огляду - 1,99% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Обухівського районного суду Київської області від 8 вересня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що він дійсно вживши алкогольних напоїв на березі водойми разом з друзями, та з метою відмовитись від керування власним мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння, викликав іншу особу («драйвера») аби той забрав його мотоцикл та доставив на місце стоянки. З цією метою гр. ОСОБА_1 не заводячи двигуна мотоцикла пішки штовхаючи його викотив на обочину дороги, де і чекав «драйвера». Згодом під'їхала вантажівка з якої вийшли двоє осіб, які з незрозумілих обставин завели з гр. ОСОБА_1 розмову в ході якої його звинуватили у керуванні мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння та викликали поліцію.
Вказує, що приїхавши на місце працівники поліції запропонували гр. ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння проти чого останній не заперечив, адже фактично він не керував транспортним засобом у такому стані, однак працівники поліції, небачивши особисто те, що гр. ОСОБА_1 саме керував мотоциклом у такому стані, склали проти нього зазначений адмінматеріал.
Зазначає, що у матеріалах справи наявні письмові пояснення нібито написані гр. ОСОБА_1 власноручно (під текстом не зазначено що пояснення записувались «зі слів»), згідно яких він визнає те, що керував мотоциклом у стані сп'яніння. Натомість, сам гр. ОСОБА_1 стверджує, що ніяких письмових пояснень він не складав і не диктував їх працівникам поліції.
Посилається на те, що ОСОБА_1 не надавався протокол про адміністративне правопорушення для ознайомлення, він його не підписував.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 жовтня 2022 року справу було передано судді Рубан С.М. та призначено її розгляд на 1 листопада 2022 року.
Із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи призначений на 1 листопада 2022 року було відкладено на 8 листопада 2022 року, у зв'язку із клопотанням від 1 листопада 2022 року представника ОСОБА_1 - адвоката Бут Д.Л.
8 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бут Д.Л. звернувся до Київського апеляційного суду із клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року клопотання захисника ОСОБА_1 - Бут Д.Л. задоволено. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертам поставлено наступні питання:
Чи виконано підпис у поясненнях від 19.06.2022 року складених від імені ОСОБА_1 після друкованих слів «Роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати покази або пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї, чи близьких родичів, коло яких визначається законом» особисто ОСОБА_1 ?
Чи виконано підпис особисто ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19.06.2022 року в графі після друкованих слів: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи»?
Чи написано слова «Ознайомлений» особисто ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19.06.2022 року в графі після друкованих слів: «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення»?
Чи виконано підпис особисто ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19.06.2022 року в графі після друкованих слів: «Тимчасово вилучені документи»?
Чи виконано підпис особисто ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19.06.2022 року в графі після друкованих слів: «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав»?
Чи виконано підпис особисто ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19.06.2022 року в графі після друкованих слів: «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності»?
30 січня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання від експерта Кириленко Н., в якому вона просила надати оригінали вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 максимально наближених до дати виконання досліджуваних документів: у заяві на отримання паспорта (форма № 1), у документах з місця роботи (заявах, договорах), довіреностях, банківських документах, щоденниках, листах, листівках, тощо. (Згідно з вимогами розділу 1 Методики судово-почеркознавчої експертизи (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.54) мінімальний обсяг вільних зразків, які мають бути надані у розпорядження експертів, не менше ніж на 15 документах).
Листом Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року було направлено на адресу ОСОБА_1 копію клопотання судового експерта КНДІСЕ Кириленко Наталії про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, для виконання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського апеляційного суду від 3 березня 2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням нею заяви про відставку від 16 лютого 2022 року № 65/0/15-23, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 березня 2023 року справу було передано судді Писаній Т.О.
Листом Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року було повторно направлено на адресу ОСОБА_1 копію клопотання судового експерта КНДІСЕ Кириленко Наталії про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, для виконання.
27 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Бут Д.Л. надійшло клопотання про проведення експертизи на підставі наявних в матеріалах справи зразків підпису та почерку, оскільки у ОСОБА_1 відсутні документи з вільними зразками власних підписів.
25 травня 2023 року на адресу Київського апеляційної суду надійшли матеріали справи разом із повідомленням експерта про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у справі. Так, експерт вказав, що 5 травня 2023 року, при супровідному листі вих. № 33/824/377/2023, до інституту надійшли матеріали адміністративної справи № 372/1536/22 апеляційне провадження №33/824/3057/2022 на 75 арк. та паперовий конверт, в якому містяться експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 на 10 арк. В листі також зазначено, що надати вільні зразки у суду немає можливості і просить провести експертизу за наявними матеріалами.Тому, станом на 18 травня 2023 року клопотання експертів не виконано, а проведення експертизи за наявними матеріалами є неможливим.
Розгляд справи призначено на 15 червня 2023 року.
Розгляд справи призначений на 15 червня 2023 року було відкладено на 29 червня 2023 року, у зв'язку із клопотанням від 14 червня 2023 року представника ОСОБА_1 - адвоката Бут Д.Л.
Розгляд справи призначений на 29 червня 2023 року було відкладено на 6 липня 2023 року, у зв'язку із клопотанням, заявленим під час судового засідання представником ОСОБА_1 - адвокатом Бут Д.Л.
5 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бут Д.Л. звернувся до Київського апеляційного суду із клопотанням про повторне направлення справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення почеркознавчої експертизи.
Розгляд справи призначений на 6 липня 2023 року було відкладено на 20 липня 2023 року, у зв'язку із клопотанням, заявленим під час судового засідання представником ОСОБА_1 - адвокатом Бутом Д.Л. для виклику свідків.
20 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бут Д.Л. звернувся до Київського апеляційного суду із клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2023 року клопотання захисника ОСОБА_3 - задоволено.
Призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі (37739518, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, пов. 4).
На вирішення експертам поставлено наступні питання:
Чи виконано рукописний текст у документі «Пояснення» від 19 червня 2022 року, складені від імені ОСОБА_1 , власноручно даною собою?
Чи виконано підпис у поясненнях від 19 червня 2022 року, складених від імені ОСОБА_1 , після друкованих слів «Роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати покази або пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї, чи близьких родичів, коло яких визначається законом», особисто гр. ОСОБА_1 .
Чи виконано підпис особисто гр. ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року в графі після друкованих слів: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи»?
Чи написано слова «Ознайомлений» особисто гр. ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року в графі після друкованих слів: «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення»?
Чи виконано підпис особисто гр. ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року в графі після друкованих слів: «Тимчасово вилучені документи»?
Чи виконано підпис особисто гр. ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року в графі після друкованих слів: «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав»?
Чи виконано підпис особисто гр. ОСОБА_1 на протоколі серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року в графі після друкованих слів: «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності»?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Для проведення експертизи направлено експертам матеріали справи про адміністративне правопорушення № 372/1536/22 (провадження №33/824/377/2023) щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України та зразки підписів, виконані ОСОБА_1 на 10 арк.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
13 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційної суду надійшли матеріали справи разом із листом експерта, у якому вказано, що на виконання вимог від 20 липня 2023 року на адресу суду та сторони надсилався рахунок №23/08-1 від 23 серпня 2023 року за проведення експертизи. Станом на 4 січня 2024 року оплата не надійшла. У зв'язку з вищевказаним ухвала суду залишається без виконання, а матеріали справи повертаються до суду без проведення експертизи.
Розгляд справи призначено на 7 березня 2024 року.
6 березня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання
представника апелянта ОСОБА_1 - адвокат Бут Д.Л. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю адвоката та ОСОБА_1 прибути в судове засідання, однак доказів на підтвердження поважності обставин до суду надано не було.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 червня 2022 року в 18 год. 58 хв. керував мотоциклом Kawasaki д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер ARLJ - 0189. Результат огляду - 1,99% проміле.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.9(а) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року, відповідно до якого 19 червня 2022 року в 18 год. 58 хв. водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Kawasaki д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер ARLJ - 0189. Результат огляду - 1,99% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП;
- у роздруківці результатів тестування на алкоголь від 19 червня 2022 року, згідно якої при застосування приладу «Драгер Alcotest 6820» у ОСОБА_1 виявлено показник вмісту алкоголю 1,99 проміле;
- на відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, що здійснювали 19 червня 2022 року оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , де також зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820» та результат 1,99 проміле.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Протокол підписаний особою, яка його склала та самим ОСОБА_1 .
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 є помилковими, оскільки на відеозапису поліції факт керування ним мотоциклом не доведено, оскільки він просто хотів викликати драйвера тому перетягував мотоцикл, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані.
По-перше, факт керування ОСОБА_1 мотоциклом Kawasaki д.н.з. НОМЕР_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 151052 від 19 червня 2022 року, який згідно ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення і з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 , керував мотоциклом 19 червня 2022 року в 18 год. 58 хв. та був зупинений.
Вказаний доказ ОСОБА_1 не спростований, зокрема він не надав суду доказів, що не керував мотоциклом, що мотоциклом керувала інша особа, або що він опинився за кермом свого мотоцикла випадково.
По-друге, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису із відеореєстратора, який починається з моменту прибуття поліції, вбачається, що ОСОБА_1 перебував у шоломі та тримався за руль мотоцикла, потім поліцейський попросив його зняти шолом. Крім того, із відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт керування мотоциклом.
Отже, докази, надані особою, яка складала протокол, переконливо доводять, що ОСОБА_1 керував мотоциклом у якості водія.
Протокол складений посадовою особою поліції, яка уповноважена на це згідно ст.255 КУпАП.
До матеріалів справи додано відеозапис на якому відображені усі події щодо проходження огляду ОСОБА_1 , чого цілком достатньо для прийняття рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не підписував протокол про адміністративні правопорушення та не писав пояснення не доведені та не можуть бути підставою для скасування правильної по суті постанови, оскільки не спростовують факту керування мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння.
З метою встановлення належності чи неналежності почерку та підпису ОСОБА_1 апеляційним судом було задоволено клопотання представника апелянта та забезпечено проведення експертизи, однак на вимогу експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи ОСОБА_1 такі зразки не надав, експертизу не було проведено, а тому суд вважає такі доводи безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, обґрунтовано викладених у постанові.
Отже, надані апелянтом докази та наведені аргументи не вказують на помилковість висновків судді місцевого суду та незаконність ухваленого рішення.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 8 вересня 2022 року є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 8 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана