Справа № 754/15270/23 суддя в І-й інстанції Бабайлова Л.М.
Провадження № 33/824/852/2024 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
26 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2023 року серії ААД №462655 08 жовтня 2023 року о 00 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Червоної Калини, 17 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує про те, що як вбачається з відеозапису, відсутні будь-які докази про те, що він 08 жовтня 2023 року о 00 год. 58 хв. дійсно керував вказаним у протоколі транспортним засобом, адже з відео фіксації видно, що він перебуває в автомобілі, проте не здійснює керування ним. При цьому, ОСОБА_1 вказує, що поліцейським взагалі не роз'яснювалися його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України або порядок проходження огляду. Вказує, що того дня він завітав до свого товариша ОСОБА_2 , який проживає за адресою по АДРЕСА_2 , припарковавши автомобіль неподалік, а саме навпроти «ЕКОМАРКЕТУ», та з яким дійсно вживав спиртні напої, затримавшись в останнього, та усвідомлюючи стан алкогольного сп'яніння звернувся до свого товариша ОСОБА_3 , якого попросив відвезти його додому, проте вчасно не встиг, у зв'язку з чим в момент очікування «тверезого водія» був затриманий в припаркованому авто, порушивши правила «комендантської години». Власне, усвідомлюючи, що порушив правила «комендантської годин» та для того, щоб не спричиняти конфліктну ситуацію, яка виникла, погодився проїхати на огляд до лікаря - нарколога, але в подальшому, так як не був водієм в момент його затримання, відмовився від проходження огляду. Вказані пояснення, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердились і показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, долучені до протоколу відеозаписи, які додані, як доказ вчинення адміністративного правопорушення, не містять фіксації скоєння будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі не фіксує керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання суду апеляційної інстанції 26 лютого 2024 року в черговий раз не з'явились.
При цьому, ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи через хворобу його захисника Руденко О.С.
Апеляційний суду не вбачає підстав до задоволення вказаного клопотання, оскільки жодного доказу захворювання захисника Руденко О.С. суду надано не було.
З огляду на викладене суд відмовляє в задоволенні клопотання та продовжує розгляд справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд дотримався вищезазначених вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Така відмова зафіксована поліцейськими на відеокамеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом на цифровому носії з місця події, на якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці з висловленням працівникам поліції згоди, у зв'язку з такою відмовою, проїхати до лікаря нарколога для проведення огляду на стан сп'яніння, відеозаписом з лікарні, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в лікаря нарколога.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначає, що він не був водієм у розумінні п. 2.5 ПДР України. Коли під'їхали працівники поліції, то він не керував транспортним засобом. Автомобіль вже тривалий час стояв припаркований.
Разом з тим, зазначені доводи спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, на якому ОСОБА_1 на місці події не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Крім того, лікарю-наркологу на 00:41 хв. запису ОСОБА_1 пояснив, що його зупинили працівники поліції, коли він їхав на дачу, оскільки посварився з жінкою.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом доведено сукупністю наявних у справі доказів.
Інших доводів, які б вказували на необґрунтованість висновків місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
За таких обставин, працівниками поліції на відеокамеру було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння внаслідок чого, правомірно складено протокол щодо порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Місцевий суд надав належну оцінку зазначеним діям ОСОБА_1 та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції доказів у справі про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень місцевим судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б мали своїм наслідком скасування постанови, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані, а, відтак, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв