Справа №357/12448/23 Головуючий в суді І інстанції Бондаренко О.В.
Провадження № 33/824/1077/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
04 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2023 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 (водій-електрик), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що місцевий суд не врахував, що поліцейські не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в найблищому закладі охорони здоров'я у м. Біла Церква, натомість йому було запропоновано пройти огляд у КНП «Ставищанська ЦРЛ».
Крім цього, вказує, що місцевим судом не враховано довідку №386 про його самостійне клінічне обстеження на стан сп'яніння КНП «Ставищанська лікарня» від 02.10.2023, яка була складена в той же у присутності представника військової частини, відповідно до якої у нього відсутній стан наркотичного сп'яніння.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №425510, 02.10.2023 о 14 год. 12 хв. водій ОСОБА_1 під час руху в Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 49, керував транспортним засобом марки AUDI A4, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена рухливість ходи, підвищена жвавість мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП встановлена відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, позаяк вказане підтверджуються належними і допустимими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №425510 від 02.10.2023, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров'я, з якого вбачається, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, який кореспондує з фактичними обставинами справи, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та вказують на факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР щодо його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише не хотів виїжджати за межі м. Біла Церква, оцінюються судом критично, з огляду на таке.
В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виписане до КНП «Ставищанська лікарня» на ім'я ОСОБА_1 , тому суд вважає, що поліцейськими правомірно було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що входить до переліку тих, які мають право на проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, а відтак твердження апелянта про його незгоду із запропонованим закладом охорони здоров'я ґрунтуються лише на власному тлумаченні апелянтом норм законодавства.
Твердження апелянта про те, що місцевим судом не враховано наданий ним висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, проведений на підставі самостійного зверненням ОСОБА_1 до медичного закладу, відхиляються судом, позаяк ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із порушення п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження на вимогу поліцейського огляду на стан сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я вже після спливу значного часу з моменту виявлення підстав для проведення медичного огляду, що є порушенням вимоги п.9 розділу ІІ Інструкції та ст. 266 КУпАП, тому результати такого огляду не можуть бути належним доказом на підтвердження відсутності у нього стану наркотичного сп'яніння і ніяким чином не спростовують його відмову від проходження огляду на стан сп'ягніння.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а тому висновок місцевого суду про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності є законним і обґрунтованим, підтвердженим сукупністю зібраних та належним чином досліджених доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ярослав МЕЛЬНИК