Рівненський апеляційний суд
08 березня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Павлюка Миколи Григоровича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого водієм КП ОЦЕМД та МК РОР до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Павлюк М.Г. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що 13 грудня 2023 року о 08 год. 19 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи каретою швидкої допомоги разом із виїзною бригадою екстреної (медичної) допомоги виїхали на виклик №71. Оцінивши стан пацієнта як невідкладний (тяжкий), було прийнято рішення про його термінову госпіталізацію до КНП «Центральної міської лікарні» РМР.
Рухаючись з увімкненими проблисковими маячками синього кольору зі сторони вул. Чорновола по вул. Миколи Карнаухова у напрямку КНП «Центральної міської лікарні» РМР водій карети швидкої допомоги ОСОБА_1 оцінював дорожню обстановку, а саме те, що водії транспортних засобів як попутного так і зустрічного напрямку зайняли крайнє праве та відповідно крайнє ліве положення з метою дати дорогу швидкій та забезпечити безперешкодний її проїзд. Автобус, марки MAN CLA, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який також зайняв крайнє праве положення, зупинився та ввімкнув лівий покажчик повороту, проте не здійснював сам маневр повороту, а тому розцінюючи зупинку та положення вказаного транспортного засобу водій ОСОБА_1 мав обґрунтовані підстави вважати, що водій автобуса надає кареті швидкої допомоги дорогу на виконання вимог п.3.2. Правил дорожнього руху.
Натомість, коли карета швидкої допомоги порівнялася із зазначеним
Справа № 569/166/24 Суддя в суді І інстанції - Сидорук Є.І.
Провадження № 33/4815/211/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
автобусом, останній розпочав маневр повороту ліворуч у зв'язку із чим відбулося зіткнення транспортних засобів.
Вважає помилковим висновок місцевого суду, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б., 14.2. ПДР України, оскільки на нього, як водія швидкої допомоги, що рухалася з увімкненими проблисковими маячками, поширюються положення розділу 3 ПДР України, зокрема, на підставі п. 3.1. ПДР України він вправі був відступити від вимоги правил 14.2..
Вважає, що саме внаслідок недотримання водієм автобуса вимог 2.3.б., 3.2., 9.4., 10.1. Правил дорожнього руху України є безпосередньою причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки він не надав автомобілю екстреної (медичної) допомоги дорогу, не забезпечив безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу та розпочав маневр повороту, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зокрема, зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3Б ПДР України).
Згідно п. 14.2 Б ПДР України перед початком обгону водій повинен переконатися, зокрема, в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №036215 від 13 грудня 2023 року вбачається, що 13 грудня 2023 року о 08 год. 44 хв., в м. Рівне, по вул. М. Карнаухова, 55, водій ОСОБА_1 , керуючи каретою швидкої допомоги з увімкненими проблисковими маяками, р.н. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед початком обгону, не переконався, що транспортний засіб, який рухається попереду по тій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу MAN CLA, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював маневр повороту ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення, транспортні засоби отримали пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п. 2,3б, 14.2б ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На водія ОСОБА_1 , який керував каретою швидкої допомоги, виконуючи невідкладне службове завдання з увімкненими проблисковими маячками, поширюються положення розділу 3 Правил дорожнього руху, який регламентує рух транспортних засобів із спеціальними сигналами, що надавало йому право відступити від вимог 14.2б ПДР України.
Відповідно до пункту 3.1. ПДР України водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Згідно пункту 3.2. ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
У письмових поясненнях, які були відібрані працівниками поліції безпосередньо після ДТП, ОСОБА_2 вказав, що зупинився в правій смузі з лівим покажчиком повороту та надавав перевагу в русі зустрічному транспорту та швидкій допомозі та стверджує, що саме остання допустила з ним зіткнення.
Разом з цим, такі пояснення спростовуються відеозаписом з відеореєстратора швидкої допомоги, який відображає, що коли карета швидкої допомоги, яка рухалася з увімкненими проблисковими маячками, порівнялася із автобусом, під керуванням ОСОБА_2 , останній розпочав маневр повороту ліворуч у зв'язку із чим відбулося зіткнення транспортних засобів.
Також відеозапис свідчить, що усі учасники дорожнього руху у відповідності до пункту 3.2. ПДР України відреагували на рух оперативного автомобіля, а саме зупинилися і зайняли відповідне крайнє положення на проїзній частині. При цьому, розміщення на дорозі керованого ОСОБА_2 автобуса давало водію швидкої допомоги усі підстави вважати, що останній теж виконав вимоги п.3.2. ПДР України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що ОСОБА_1 було порушено п.п. 2,3б, 14.2б ПДР України, у зв'язку з чим його дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження стосовно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, винуватість ОСОБА_2 у даному ДТП встановлена постановою Рівненського апеляційного суду у справі №569/144/24 від 06.03.2024 року.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Павлюка Миколи Григоровича задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 лютого 2024 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.