Справа № 761/8671/24
Провадження № 1-кс/761/6079/2024
07 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ознайомившись зі змістом клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000000876 від 12.01.2023 року про тимчасовий доступ до речей і документів, -
06.03.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні, відповідно до ст.. 50 КПК України, підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к встановив, що пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, - захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
Разом з тим, слід відмітити, що особа, яка підписала дане клопотання на підтвердження своїх повноважень надала копію ордеру із вказівкою, зокрема, на те, що правова допомога надається у «Міністерстві оборони України, Командуванні Сил Логістики Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У той же час, слідчий суддя відмічає, що тільки належним чином оформлений ордер на надання правової допомоги є належною та достатньою підставою для представництва інтересів як довірителя, так і підзахисного.
Аналогічні правові висновки були зроблені в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 760/650/18 від 21.03.2019 року.
З урахуванням того, що відповідно до пункту 2 Положення про ордер на надання правової допомоги та Порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012 року, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття всіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Пункт 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та Порядок ведення реєстру ордерів містять вичерпний перелік реквізитів, які мають бути в ордері на надання правової допомоги.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та Порядком ведення реєстру ордерів, ордер, зокрема, має містити назву органу, який надає правову адвокатську допомогу, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 дійшла висновку, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
З урахуванням зазначеного, вказівка в ордері на те, що правова допомога надається у «Міністерстві оборони України, Командуванні Сил Логістики Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 », у розрізі наведеної позиції ВП Верховного Суду, не може свідчити про те, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню, оскільки вона подана особою, яка не має права її подавати.
Керуючись ст.ст. 160-164, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000000876 від 12.01.2023 року про тимчасовий доступ до речей і документів - повернути особі, яка її подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали про повернення клопотання надіслати особі, яка її подала, разом із клопотанням та доданими до неї документами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
07 березня 2024 року