СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1720/24
ун. № 759/20075/23
07 березня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від позову у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування шкоди,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 16.10.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 24-25). Справа передана судді 17.10.2023 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2023 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 28).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2024 року змінено порядок розгляду справи, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
07.03.2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та просив вирішити питання про повернення з державного бюджету судового збору.
Сторони в судове засідання не з'явились, представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, заяву про відмову від позову підтримує у повному обсязі.
Суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши заяву представника позивача про відмову від позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи, що представник позивача ОСОБА_2 , користуючись своїм правом, звернувся до суду з заявою, в якій просить прийняти його відмову від позову, наслідки такої відмови, визначені ч. 3 ст. 206 ЦПК України, йому відомі та зрозумілі, суд вважає, що дана заява не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно вимоги п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Враховуючи, що представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про відмову від позову, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Одночасно суд вважає з необхідне роз'яснити позивачу зміст ч. 2 ст. 256 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.
Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Судом встановлено, що згідно квитанції до платіжної інструкції 0.0.3244644260.1 від 12.10.2023 року ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 4 712,78 грн за подання позовної заяви (а.с. 21).
Отже суд дійшов висновку, про необхідність повернення позивачу ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2 356,39 грн.
Крім того, ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 14.02.2024 року забезпечено позов у справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 в межах ціни позову, що складає 363 919,28 грн.
Згідно з ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Зважаючи на те, що представник позивача ОСОБА_2 відмовився від позову і така відмова прийнята судом, що є підставою для закриття провадження у справі, суд при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі вважає за необхідне вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих судом відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 14.02.2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 206, 255, 353 ЦПК України, суд -
Прийняти відмову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування шкоди.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування шкоди закрити.
Роз'яснити позивачу зміст ч. 2 ст. 256 ЦПК України.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування шкоди до суду у розмірі 2 356 (дві тисячі триста п'ятдесят шість) гривень 39 копійок, відповідно до платіжної інструкції 0.0.3244644260.1 від 12.10.2023 року.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані судом відповідно до ухвали Святошиньского районного суду м.Києва від 14 лютого 2024 року.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 в межах ціни позову, що складає 363 919 (триста шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 28 копійок.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Текст ухвали складено 07.03.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб