справа № 361/2093/24
провадження № 3/361/1842/24
08.03.2024 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.02.2024 серії ВАД № 582155 «20.02.2024 о 11:50 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, повідомлявся судом належним чином.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Шевченко К.М. в судовому засіданні подала заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначила, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , відтак вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім того, додала, що відносно ОСОБА_2 , також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Просить долучити до матеріалів справи Акти обстеження умов проживання, в т.ч. від 20.02.2024, в якому зазначено, що згідно пройденого тесту на вміст алкоголю за допомогою алкотестера у ОСОБА_1 вміст алкоголю становить 0,0 проміле, цим спростовуються зазначені в письмових поясненнях ОСОБА_3 твердження про спільне вживання алкогольних напоїв.
Потерпіла ОСОБА_2 викликалася в судове засідання шляхом направлення повідомлення про виклик до суду на вказаний нею в письмових поясненнях номер телефону у додаток Viber, однак в засідання не з'явилася, причини неявки не повідомляла, заяв чи клопотань до суду не надходили.
Заслухавши пояснення та дослідивши наявні матеріали справи суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під психологічним насильством у сім'ї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров'ю особи.
Суд наголошує, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру є обов'язковим елементом об'єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов'язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Разом з тим, обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки жодних відомостей про те, в чому саме виразилося психологічне насильство та які наслідки воно спричинило потерпілій в протоколі не зазначено, а лише мається констатація абстрактного факту вчинення домашнього насильства.
У письмових поясненнях ОСОБА_3 , наявних в матеріалах справи, зазначено, що у неї з чоловіком під час вживання алкогольних напоїв виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, наразі все добре.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується), від ОСОБА_3 , 20.02.2024, в якому зазначає, що у них з чоловіком виник конфлікт, унаслідок якого він вчинив домашнє насильство психологічного хаарктеру.
У формі оцінки ризиків вчинення кривдником домашнього насильства від 20.02.2024 визначено низький рівень небезпеки.
Із матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_2 20.02.2024 також складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №977934 за ч. 1 ст. 173-3 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_1 , а також виписано терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , а із актів обстеження умов проживання, проведених відділом профілактики та захисту прав дитини ССД БМРКО вбачається, що 20.02.2024 у ОСОБА_2 вбачалися ознаки сильного алкогольного спяніння (говорила незрозуміло, хиталася), від проходження огляду на стан спяніння відмовилася, водночас у ОСОБА_1 згідно пройденого тесту на вміст алкоголю за допомогою алкотестера вміст алкоголю становить 0,0 проміле.
Матеріали справи не містять об'єктивних даних про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство, до матеріалів справи не долучені будь які докази встановлення ступеню завданої шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, України без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази факту вчинення останнім домашнього насильства, відсутні докази на підтвердження завдання чи можливості завдання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Відтак, конфлікт, який стався 20.02.2024, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю ОСОБА_2 , не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливість її завдання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейським судом з прав людини та основоположних свобод неодноразово зазначалось, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які по суті мають ознаки, «притаманні кримінальному обвинуваченню», необхідно застосовувати підходи кримінального судочинства (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 «Коробков проти України», рішення від 30.05.2013 «Малофєєва проти Росії», та інші).
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013, та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283-285 КУпАП, суддя, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Н. С. Сіренко