Справа № 170/41/24 Провадження № 3/170/84/24
06 березня 2024 року смт. Шацьк
Суддя Шацького районного суду Волинської області Стрілець Н.В., в присутності захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від СПД №2 (сел Шацьк) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який до адміністративної відповідальності притягувався 29.01.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
06 січня 2024 року о 02 год. 33 хв. ОСОБА_3 в с. Самійличі по вул. Центральна біля будинку 44, Ковельського району Волинської області, керував автомобілем марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на безперервну відеофіксацію на нагрудну бодікамеру №5 та №6. В протоколі серії ААБ №075847 від 06.01.2024 зазначено, що своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився. Захисник ОСОБА_3 адвокат Васильченко Г.І. не заперечувала з-приводу розгляду справи у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Захисник ОСОБА_3 адвокат Васильченко Г.І. подала суду письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Клопотання обґрунтовано тим, що зупинку транспортного засобу нібито під керуванням ОСОБА_3 здійснено незаконно. Докази про керування ОСОБА_3 транспортним засобом відсутні, також відсутні ознаки алкогольного сп'яніння в ОСОБА_3 . Крім цього сторона захисту вважає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 на місці зупинки є недійсним. Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте з відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово просив пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Вважає відеозапис з нагрудної камери та протокол про адміністративне правопорушення неналежними та недопустимими доказами, оскільки в протоколі не зазначено про повторність вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а відеозапис не є безперервним. Також в даному клопотанні захисник просила зупинити провадження у зв'язку з перебуванням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на військовій службі, та яка приймає безпосередню участь в бойових діях.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню сторони захисту про зупинення провадження у справі, суд вважає, що в задоволенні клопотання адвоката Васильченко Г.І., що діє в інтересах ОСОБА_3 , слід відмовити з таких підстав.
Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП за наведених обставин.
Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Чинним КУпАП (стаття 277 КУпАП) передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Однак, положення ст.277 КУпАП не передбачають прямої вказівки про зупинення провадження у справі за інших обставин, та щодо інших адміністративних правопорушень, крім тих, що пов'язані з корупцією.
Вимогами ч. 1 ст.268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В той же час, відповідно до ч. 2ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Враховуючи зазначене, а також те, що захисник Васильченко Г.І. в судовому засіданні не заперечувала з-приводу розгляду справи у відсутності ОСОБА_3 суд вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Сторона захисту вказує про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з врахуванням наступного.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №075847 від 06 січня 2024 року, ОСОБА_3 ставиться у провину порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.130 КУпАП. Ч. 2 даної статті передбачає відповідальність, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення, відповідно до диспозицією цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
За положеннями статей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_3 згаданого адміністративного правопорушення підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку повністю доводиться:
- обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 075847 від 06.01.2024 року, за змістом якого 06 січня 2024 року о 02 год. 33 хв. ОСОБА_3 в с. Самійличі по вул. Центральна біля будинку 44, Ковельського району Волинської області, керував автомобілем марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на безперервну відеофіксацію на нагрудну бодікамеру №5 та №6. (а.с.1), що знайшло підтвердження в судовому засіданні в сукупності з іншими доказами, які узгоджуються між собою;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП « Шацька районна лікарня Шацької селищної ради» від 06.01.2024 року (а.с.3);
- письмовим зобов'язанням ОСОБА_3 не керувати транспортним засобом «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_2 упродовж подальших 24 годин, яке у відповідності до ст.ст.260, 266 КУпАП є заходом забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення (а.с.4).
Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться і відеозаписами представленими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що в момент, коли працівник поліції підійшов до автомобіля ВАЗ, ОСОБА_3 сидів за кермом автомобіля, а двигун був приведений в рух. Працівник поліції попросив водія надати документи. На запитання ОСОБА_3 про причину зупинки працівник поліції відповів, що автомобіль зупинено у зв'язку з порушенням комендантської години, а також у зв'язку з тим, що водій не пристебнутий ременем безпеки. Працівником поліції було двічі запропоновано ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки в працівника поліції були підстави вважати, що у ОСОБА_3 були ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, порушення мови), роз'яснивши його порядок та процедуру, однак на місці зупинки (події) транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або в медичному закладі ОСОБА_3 пройти огляд відмовився. В момент, коли протокол по даному факту було фактично складено ОСОБА_3 двічі просив надати йому прилад Драгер для проходження відповідного тесту, проте поліцейський відмовив йому у цьому, мотивуючи тим, що протокол уже складено і що він двічі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, і йому відомо, що скаладається протокол про адміністративне правопорушення по даному факту. Варто відзначити, що на відеозаписах ОСОБА_3 не заперечував з приводу керування ним транспортним засобом під час його зупинки.
Що стосується посилання сторони захисту на незаконність зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 суд зауважує наступне.
Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 22.02.2024 (№ 170/58/24) скасовано постанову поліцейського Дударчука М.І. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення вимог, зокрема ч. 5 ст. 121 КУпАП (користування ременями безпеки) та накладення штрафу, провадження у справі закрито, у зв'язку із недоведеністю його вини у вказаному адміністративному правопорушенні. Зокрема, при розгляді справи встановлено, що відеозаписи з місця події не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі № 170/58/24, оскільки із копії постанови серія БАБ №798000 від 06.01.2024 року, яку надано позивачем, не представляється можливим встановити, чи зазначав працівник поліції технічний засіб у Постанові, яким здійснювався відеозапис правопорушення. Відповідач копію постанови на вимогу суду не надав.
Проте суд враховує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 був зупинений о 02 год. 33 хв. ночі, тобто в період комендантської години, в прикордонному районі, тому на думку суду поліцейські мали право зупинити автомобіль у такий період доби та перевірити документи осіб. Крім цього, суд переконаний, що навіть відсутність причин зупинки транспортного засобу не спростовує факт відмови ОСОБА_3 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а тому не є підставою для закриття провадження щодо нього за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З приводу доводів захисника про те, що відеозаписи не є належними доказами в справі, оскільки не є безперервними, суд зазначає наступне.
Дійсно відеозаписи події не є безперервними, як того вимагають відомчі підзаконні акти МВС України.
Разом з тим, суд вважає, що враховуючи обставини справи, вказані відеозаписи не можуть визначатись недопустимими доказами, оскільки на них в достатній мірі зафіксовано обставини події, поведінку на місці зупинки, запропоновану поліцейським процедуру проходження ним огляду на визначення стану сп'яніння.
Порушення принципу безперервності відеозапису в описаному моменті не впливає на належність і допустимість відеозапису як доказу в цілому, оскільки сторона захисту підтвердила достовірність обставин, зафіксованих на відео, не повідомила суду інших важливих для справи обставин, які залишись поза межами відеозйомки. Суд відхиляє цей аргумент також з тих мотивів, що визнання недопустимим вагомого доказу, який фіксує повну картину розвитку подій через недотримання принципу безперервності лише в один момент часу, про який не заявлено, що він приховує важливі обставини, є занадто формальним підходом і суперечить суті права на справедливий судовий розгляд.
Також суд звертає увагу на те, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема за наявності технічних помилок, відсутність безперервності відеозапису, відсутність найменування технічного приладу, за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо).
Тобто, наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.
Отже, винуватість ОСОБА_3 в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння доведена.
Вирішуючи питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, то суд зазначає наступне.
Питання визначення повторності, як невід'ємної частини складу правопорушення, чітко та повно врегульовані спеціальним нормативним актом, а саме Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (далі Інструкція). Відповідно п. 3 розділу І Інструкції повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Крім того, відповідно до п.п. 1, 4, 5 розділу VII Інструкції повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 2,3 ст. 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
З довідки СПД №2 Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області №30/51/5/01-24 від 06.01.2024 вбачається, що згідно з відомостями ІКС ІПНП України ОСОБА_3 22.08.2023 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і згідно з рішенням Любомльського районного суду від 19.10.2023 у справі №163/1932/23 визнано винним.
Протокол про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП було складено 06.01.2024.
Разом з тим, постановою Волинського апеляційного суду від 29.01.2024 постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19.10.2023 у справі №163/1932/23 скасовано та постановлено нову, якою ОСОБА_3 визнано винуватим та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Таким чином, станом на 06.01.2024 постанова Любомльського районного суду, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не набрала законної сили та в подальшому була скасована.
Беручи до уваги, що на день складання протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_3 не був підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому станом на 06.01.2024 були відсутні підстави складати протокол про притягнення ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутня така кваліфікуюча ознака правопорушення, як повторність.
За таких обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його дії слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 130 на ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_3 , до нього слід застосувати передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Волинській області/Волинська обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача Казначейство України (ЕАП) м. Київ; рахунок UA588999980313050149000003001; призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 07.03.2024
Суддя /підпис/ Н.В.Стрілець
Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Стрілець