Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
29.02.2024м. ХарківСправа № 922/5019/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м-н Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 44223324)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (юридична адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, м. Харків, 61001; фактична адреса: вул. Енергетична, буд. 11, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 25464226)
про стягнення 1206889,05 грн
за участю представників:
позивача - Продоус А.О.,
відповідача - не з'явився,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області 27.11.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" про стягнення з відповідача на користь державного бюджету заборгованості з орендної плати в сумі 1002850,82 грн та пені в розмірі 184038,23 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору оренди № 437 від 01.03.2002 та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату орендної плати в розмірі 50% за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023, після усунення недоліків, позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/5019/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Протокольною ухвалою господарського суду від 30.01.2024 підготовче провадження у справі № 922/5019/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 27.02.2024 о 15:00.
27.02.2024 до суду надійшла заява відповідача про визнання позову та розстрочення виконання рішення суду на один рік, згідно із запропонованим відповідачем графіком.
У судовому засіданні, яке відбулося 27.02.2024, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та не погодилась із розстроченням виконання рішення суду до 28.02.2025, оскільки позивач вважає необхідним отримати кошти до кінця року та закрити кредиторську заборгованість до закінчення бюджетного року , а саме 31.12.2024.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але у своїй заяві, поданій до суду 27.02.2024, позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розстрочити виконання рішення на один рік, розгляд проводити без участі відповідача та його представника.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.03.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (відповідач) було укладено Договір оренди № 437 цілісного майнового комплексу Харківського центрального конструкторського бюро по створенню, модернізації і реконструкції тепломеханічного обладнання електростанцій "Енергопрогрес", предметом якого є строкове платне користування цілісним майновим комплексом Харківського центрального конструкторського бюро по створенню модернізації і реконструкції тепломеханічного обладнання електростанцій "Енергопрогрес", розташованого за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 50 (теперішня назва - пр. Науки, 50).
01.03.2002 цілісний майновий комплекс Харківського центрального конструкторського бюро по створенню, модернізації і реконструкції тепломеханічного обладнання електростанцій "Енергопрогрес" було передано по Акту приймання-передачі ТОВ "Котлотурбопром".
Строк дії договору, згідно з п. 10.1 Договору, - до 01.03 2012, включно.
Відповідно до Додаткової угоди № 6 до Договору, цей Договір було продовжено на строк 10 (десять) років, тобто з 01.03.2012 до 01.03.2022.
Відповідно до листа ТОВ "Котлотурбопром" від 04.10.2021 № 4-10-2021, TOB "Котлотурбопром" просило продовжити дію Договору згідно із Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі Постанова КМУ № 634), договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану з Україні.
Таким чином, Договір є діючим.
Підпунктом 2 пункту 1 Постанови КМУ № 634, крім іншого, встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 року, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року, або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на території Харківської області.
Підпунктом 4 пункту 1 Постанови КМУ № 634 також визначено, що після 30 вересня 2022 року нараховується оплата у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Таким чином, на виконання вищезазначених положень Постанови КМУ № 634, строк дії Договору після 01.03.2022 було продовжено.
ТОВ "Котлотурбопром" було звільнено від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, згідно з пунктом 1 Постанови КМУ № 634, а за період з 01.10.2022 орендна плата була нарахована у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), що відображено в Акті звіряння взаєморозрахунків орендної плати станом на 31.10 2023.
Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.
Відповідно до Розділу 3 "Орендна плата" Додаткової угоди № 7 до Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами).
Відповідно до п. 5.2 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої, згідно з Розрахунком заборгованості з орендної плати станом на 31.10.2023 за Договором оренди від 01.03.2002 № 437 за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року, становить 1 022 850,82 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п. 3.5 Договору, орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за період з 04.05.2023 по 31.10.2023 становить 184038,23 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 184038,23 грн пені законними та обґрунтованими.
Листами Регіонального відділення від 30.05.2023 № 11-05-02269, від 23.10.2023 № 11-05-04182, від 03.11.2023 № 11-05-04326 на адресу ТОВ "Котлотурбопром" про виконання умов договору оренди було наголошено про необхідність в триденний термін погасити заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України та сплатити пеню.
Регіональним відділенням в якості додатків до листів було направлено відповідачу акти звіряння взаєморозрахунків за Договором.
Зазначеними листами ТОВ "Котлотурбопром" було попереджено, що у разі невиконання умов Договору орендарем, Регіональне відділення буде вимушено звернутися до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасну оплату.
Проте, відповідач оплату за Договором оренди від 01.03.2002 № 437 за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року не здійснив.
Таким чином, заборгованість ТОВ "Котлотурбопром" перед державним бюджетом станом на 31.10.2023 становить:
- орендна плата 1 022 850.82 грн. (за період з лютого 2022 року по вересень 2023),
- пеня, нарахована на суму заборгованості (за період з 04.05.2023 по 31.10.2023) в розмірі 184 038,23 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов повністю визнано відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цій справі відповідач посилається як на підстави, які роблять неможливим виконання судового рішення у справі 922/5019/23, те, що майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" на даний час не дозволяє одразу виконати рішення суду після його прийняття через здійснення військової агресії, виїзд за межі міста частини працівників, неможливість забезпечення безпечного використання транспорту та експлуатацію приміщень підприємства, зупинення виробництва та належних взаємовідносин з контрагентами Товариства, а також обмеженням господарської діяльності філії "Харківське центральне конструкторське бюро із створення, модернізації і реконструкції тепломеханічного обладнання електростанцій "Енергопрогрес".
Отже, як вже зазначалось судом, при вирішенні питання щодо розстрочення виконання рішення важливим є досягнення балансу інтересів обох сторін, який передбачає з одного боку недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а з іншого - недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.
Вирішуючи питання щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у справі № 922/5019/23 суд враховує: що відповідач повністю визнав позовні вимоги та не ухиляється від сплати заборгованості, вживає заходи щодо погашення наявного боргу перед позивачем, а також враховує фінансовий стан сторін.
Між цим суд вважає, що розстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед позивачем у спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача, з огляду на його фінансовий стан.
Отже, враховуючи зазначене, а також позицію позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду та доцільність розстрочення виконання рішення суду у цій справі до 31.12.2024.
Суд вважає, що розстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги , що віповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 11, 526, 530, 612, 624 Цивільного кодексу України, ст. 193, 284 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (юридична адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, м. Харків, 61001; фактична адреса: вул. Енергетична, буд. 11, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 25464226) на користь Державного бюджету (отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/22080100, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача 37874947 номер рахунку UА 698999980313050092000020649) - заборгованість з орендної плати в сумі 1022850,82 грн; пеню в розмірі 184038,23 грн.
Розстрочити виконання рішення суду Господарського суду Харківської області у справі № 922/5019/23 до 31.12.2024, шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" на користь Державного бюджету- платежів за наступним графіком:
- до 31.03.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 30.04.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 31.05.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 30.06.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 31.07.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 31.08.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 30.09.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 31.10.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 30. 11.2024 підлягає до сплати 120 600, 00 грн;
- до 31.12.2024 підлягає до сплати 121 489, 05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (юридична адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, м. Харків, 61001; фактична адреса: вул. Енергетична, буд. 11, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 25464226) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м-н Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 44223324; р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ДКС України) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 9051,67 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (м-н Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 44223324) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно з платіжною інструкцією № 412 (внутрішній номер 307178129) від 15.11.2023, що становить 9051,67 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "07" березня 2024 р.
Суддя Н.М. Кухар