про відмову в забезпеченні позову
06 березня 2024 року Справа № 915/227/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. №2581/24 від 04.03.2024) про забезпечення позову у справі
за позовом позивачів:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до відповідача-1: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
до відповідача-2: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )
про: переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства
Від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява, сформована в системі “Електронний суд” (вх. № 2562/24 від 04.03.2024), до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якій просить суд:
1. Перевести на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) права та обов'язки покупця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667; Заводська площа, будинок 1, місто Миколаїв, 54050), укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_7 ), від імені та за дорученням, якого діяла ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) щодо придбання частки у розмірі 173,70 грн. що еквівалентно 17,3% статутного капіталу Товариства та є пропорційною до розміру належної йому частки у статутному капіталі товариства.
2. Перерахувати на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) - 173,70 (сто сімдесят три) гривні 70 копійок, внесених ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області, згідно з платіжною інструкцією № 9333-7438-3653-6268 від “20” лютого 2024.
3. Перевести на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_8 ) права та обов'язки покупця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667; Заводська площа, будинок 1, місто Миколаїв, 54050), укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_7 ), від імені та за дорученням, якого діяла ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) щодо придбання частки у розмірі 111,20 грн. що еквівалентно 11,2% статутного капіталу Товариства та є пропорційною до розміру належної йому частки у статутному капіталі товариства.
4. Перерахувати на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) - 111,20 (сто одинадцять) гривень 20 копійок, внесених ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_8 ) на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області, згідно з платіжною інструкцією № 9333-7437-4781-3348 від “20” лютого 2024 року.
5. Судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору та надання правничої професійної допомоги, покласти солідарно на відповідачів.
Позивачі зазначають в позовній заяві третіми особами, які не заявляють вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” та Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесю Михайлівну.
Разом з позовною заявою до суду від позивачів надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2581/24 від 04.03.2024), в якій заявники просять суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, а саме корпоративні права: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667) в розмірі 590,00 грн., що складає 59% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ).
В обґрунтування поданої заяви заявники зазначають, що 07 травня 2020 року було зареєстровано та почало свою фінансово-господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), основними напрямками діяльності якого є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, про що в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи зроблено запис за номером 15221020000042379. Рішенням загальних зборів учасників Товариства від 10 лютого 2021 року, оформленого Протоколом № 5, засновниками (власникам) стали: ОСОБА_3 з володінням 41% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 з володінням 25% статутного капіталу товариства, ОСОБА_4 з володінням 18% статутного капіталу товариства та ОСОБА_2 з володінням 16% статутного капіталу товариства. Тим же рішенням було затверджено Статут Товариства в новій редакції. Згідно з Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код 43614667) від 22 січня 2024 року, посвідченого Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесею Михайлівною та зареєстрованого в реєстрі за №66,67, Продавець - ОСОБА_3 передав, а Покупець - ОСОБА_4 прийняла частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (54050, Миколаївська область, місто Миколаїв, Заводська площа, 1; ідентифікаційний код 43614667) вартістю 410 (чотириста десять) гривень 00 копійок, що у відсотках складає 41% (сорок один відсоток) статутного капіталу Товариства. У подальшому, 24 січня 2024 року Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесею Михайлівною зареєстровано зміну складу учасників ТОВ “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер запису 1010361070007034672.
Вказують, що ОСОБА_3 фактично порушив переважне право на придбання його частки іншими учасниками Товариства. Також зазначає, що ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 , окрім порушеного переважного права на придбання частки у статутному капіталі товариства іншими учасниками, порушили порядок скликання та проведення загальних зборів, а також проведення державної реєстрацій змін, оскільки при продажі своєї частки у статутному капітали товариства одночасно відбувся перерозподіл часток. Але відповідачі, всупереч положенням діючого Статуту, не скликали загальні збори з цього питання та не затвердили Статут Товариства в новій редакції, як це передбачено положеннями частини четвертої статті 17 Закону № 755-IV.
Крім того, в обґрунтування необхідності забезпечення позову та накладення арешту на корпоративні права позивачі зазначають, що наразі у ТОВ “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” наявній спір з ТОВ “Виробнича компанія “Укрстальспецконструкція” щодо повернення коштів, перерахованих як авансовий внесок за Договором № 101 -БД від 03.08.2020 року у сумі 100 414 514,89 грн (сто мільйонів чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 89 копійок); інфляційних втрат у розмірі 31 989 569,48 грн (тридцять один мільйон дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 48 копійок) та 3 % річних у розмірі 6 238 237,65 грн (шість мільйонів двісті тридцять вісім тисяч двісті тридцять сім гривень 65 копійок). З урахуванням вищевказаного спору, ОСОБА_4 направила учасникам ТОВ “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ”, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України; лист з пропозицією скликання загальних зборів для розгляду питання, зокрема, щодо звільнення директора, зміни найменування та зміни місцезнаходження Товариства, а також лист щодо наміру продажу своєї частки, яка складає 59 % статутного капіталу товариства за ціною 590 (п'ятсот дев'яносто) гривень 00 коп. Такі активні дії директора та засновника ТОВ “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” ОСОБА_4 , які направленні на звільнення з посади та відчуження своєї частки, свідчить про те, що остання намагається уникнути фінансової відповідальності. Позивачі зазначають, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову про переведення прав та обов'язків покупця за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальності “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (код ЄДРПОУ 43614667) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Внаслідок укладення спірної угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 остання стала бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальності “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (код ЄДРПОУ 43614667) та отримала переважну кількість голосів в управлінні товариством. Відповідно ОСОБА_4 самостійно може прийняти майже будь-яке рішення щодо подальшої діяльності товариства. Вказують, що у даному випадку належним заходом забезпечення позову, який буде співмірним із позовними вимогами буде накладення арешту на корпоративні права усіх учасників товариства. У такому випадку буде дотримано збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору. Водночас такий захід дасть можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог.
Також заявники повідомляють про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Згідно ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
За змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/14149/19 від 12.05.2020, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Касаційний господарський суд звернув увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 року у справі № 925/296/21, зазначено, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) “Право на ефективний засіб юридичного захисту” встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” зазначено, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Водночас, Суд зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову судам слід враховувати, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, та у випадку дійсного порушення права заявника, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Як встановлено судом, заявники просять суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, а саме корпоративні права: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667) в розмірі 590,00 грн., що складає 59% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ).
Водночас, згідно відомостей з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” вбачається, що в провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справі № 915/213/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесі Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” про визнання недійсними договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційної дії (запису).
Так, ухвалою господарського суду від 04.03.2024 у справі № 915/213/24 задоволено частково заяву ОСОБА_6 б/н від 04.03.2024 про забезпечення позову; накладено арешт на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідент.код 43614667), що складає 41% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідент.код 43614667), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ); заборонено державним реєстраторам, визначеним Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань”, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань”, вносити щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідент.код 43614667) будь-які зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі: про зміну видів діяльності; про внесення змін до статуту; про зміну розміру статутного капіталу; перерозподіл часток між учасниками; зміну керівника; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; розподіл чистого прибутку; про виділ; злиття; поділ; приєднання; ліквідацію та перетворення.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Отже, суд приходить до висновку, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову в даній справі наявне судове рішення, яким частково вжито тотожні заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідент.код 43614667), що складає 41% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідент.код 43614667), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Зважаючи на наведені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), що складає 41% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ).
Судом також встановлено, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_4 до укладення оспорюваного договору була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” з часткою у статутному капіталі такого товариства 18%.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та обґрунтувань вимог позивачів, ОСОБА_4 набула право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” у розмірі 41% за оспорюваним договором.
За такого, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивачів про забезпечення позову в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), що складає 18% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕАН-СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (ідентифікаційний код юридичної особи 43614667), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ), оскільки ОСОБА_4 володіла 18% статутного капіталу ще до укладання оспорюваного позивачами договору.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. № 2581/24 від 04.03.2024) про забезпечення позову у справі № 915/227/24.
Керуючись ст. 76, 77, 140, 233-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. № 2581/24 від 04.03.2024) про забезпечення позову у справі № 915/227/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська