номер провадження справи 24/194/23
06.02.2024 Справа № 908/2337/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2337/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03131, ідентифікаційний код 31316718)
до відповідача: Мізяк Олексія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення суми
за участі представників сторін:
від позивача: Воловик С.С., ордер серія № 1175573 від 24.01.2023 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до Мізяк Олексія Леонідовича про стягнення заборгованості в сумі 15217,06 грн за договором про надання послуг № 308 від 01.03.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.07.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2337/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням фізичною особою - підприємцем Мізяк Олексієм Леонідовичем зобов'язання за договором про надання послуг № 308 від 01.01.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 15217,06 грн. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань вбачається, що фізична особа - підприємець Мізяк Олексій Леонідович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 17.05.2022 року припинив свою діяльність як фізична особа - підприємець. У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. За таких обставин просить суд стягнути з Мізяк Олексія Леонідовича заборгованості в сумі 15217,06 грн за договором про надання послуг № 308 від 01.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2337/23, присвоєно справі номер провадження 24/194/23, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.08.2023, яке відкладено на 11.12.2023.
Розгляд справи відкладався на 25.09.2023, на 30.10.2023, на 27.11.2023, на 11.12.2023 про що судом винесено відповідні ухвали.
06.12.2023 позивачем, в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, подана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягути з відповідача вартість понаднормово використаного пального у розмірі 12680,88 грн., штраф у розмірі 2536,18 грн. за договором про надання послуг № 308 від 01.01.2021. Заява прийнята судом.
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкладено розгляд справи на 11.01.2024.
Ухвалою суду від 11.01.2024 вирішено справу № 908/2337/23 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 06.02.2024.
06.02.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подані додаткові пояснення, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання 06.02.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Причини неявки представника відповідача суду невідомі.
До суду повернулись поштові відправлення (ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи), надіслане на адресу відповідача, за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Бочарова, буд. 5, кв. 46, м. Запоріжжя, 69071) із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача в у встановлений в ухвалі суду від 24.07.08.2023 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідач у цей строк не надходило.
Згідно з ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В судовому засіданні 06.02.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Замовник) та фізичною особою - підприємцем Мізяк Олексійом Леонидовичем (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 308, у відповідності до п.п. 2.1., якого Виконавець зобов'язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а Замовник зобов'язалось прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань вбачається, що фізична особа - підприємець Мізяк Олексій Леонідович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 17.05.2022 року припинив свою діяльність як фізична особа - підприємець (номер запису 2001030060002088734).
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодксу України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Мізяк Олексія Леонідовича за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до п. 3.5. Договору, Виконавець може надавати послуги з використанням паливних карток Замовника, Виконавець в такому випадку є представником Замовника при отриманні паливних матеріалів за паливною картою Замовника перед АЗС. При цьому право власності на паливні матеріали, отримувані Виконавцем за паливною картою Замовника, до Виконавця не переходить.
Згідно п. 3.7. Договору, при використанні Виконавцем паливної картки, він зобов'язується разом із Замовником в період з 10-ого до 18-ого числа кожного місяця провести звірку використаного пального за минулий місяць на основі «Зведеного подорожнього листа», який надається Замовником, та підтвердити: кількість здійснених заправлень, марки використаного палива; правильність кілометражу і норми витрати пального. Актуальність інформації, що зазначена в «Зведеному подорожньому листі» підтверджується підписом та печаткою Виконавця.
У пункті 3.8. Договору сторонами обумовлено, що у випадку використання при наданні послуг паливних карток Замовника, залишок пального, що було використано згідно паливної картки, в баку ТЗ на кінець рейсу може коливатися від 0 до 30 л. - для ТЗ вантажопід'ємністю до 600 кг включно, від 0 до 50 л. - для ТЗ з вантажопід'ємністю до 3 т включно, від 0 до 70 л. для вантажлпід'ємністю до 5 т включно, від 0 до 150 л. для ТЗ з вантажопід'ємністю до 12 т включно, від 0 до 250 л. для ТЗ вантажопід'ємністю від 12т. Якщо при поверненні ТЗ з рейсу залишок пального в бакові ТЗ виконавця буде відрізнятися від зазначених показників, Замовник розцінюватиме даний факт як зловживання паливною карткою та матиме право застосувати до Виконавця санкції згідно п. 6.6 Договору.
Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку порушення Виконавцем вимог п.п. 3.8., 4.1.20.1. даного Договору він відшкодовує Замовнику збитки в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб Замовника та додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива.
У період з 01.12.2021 по 31.05.2022 ФОП Мізяк О.Л. надавав послуги ТОВ «Нова Пошта» згідно Договору.
Як зазначає позивач , для надання послуг з перевезення вантажів ФОП Мізяк О.Л. використовував паливні матеріали мережі АЗС «ВОГ» за паливною карткою № НОМЕР_2 , яку він отримав у ТОВ «Нова пошта» згідно картки обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів та паливною карткою №782599004030540, яку він отримав у позивача згідно картки обліку малоцінних.та швидкозношувальних предметів.
На виконання п. 3.7. Договору, між ФОП Мізяк О.Л. та ТОВ «Нова Пошта» було проведено звірку використаного пального та складено Зведені подорожні листи, згідно яких встановлено об'єм перевищеного залишку пального.
Так, за за грудень 2021 позивачем зафіксовано по транспортному засобу НОМЕР_3 понаднормове використання пального (219,15 л.) у розмірі 5979,96 грн. у зв'язку з чим нараховано штраф відповідно пункту 6.6. Договору у розмірі 1195,99 грн., що загалом становить 7175,95 грн.
По транспортному засобу НОМЕР_4 понаднормове використання пального (12,2 л.) у розмірі 331,99 грн. у зв'язку з чим нараховано штраф відповідно пункту 6.6. Договору у розмірі 66,4 грн., що загалом становить 398,39 грн.
Загальна сума претензії №Пр-0016660 від 17.01.2022 за порушення умов Договору становить 7574,34 грн.
За січень 2022 року позивачем зафіксовано по транспортному засобу НОМЕР_3 понаднормове використання пального (76,97 л.) у розмірі 2108,33 грн. у зв'язку з чим нараховано штраф відповідно пункту 6.6. Договору у розмірі 421,67 грн., що загалом становить 2530 грн.
Сума претензії №Пр-0017260 від 10.02.2022 за порушення умов Договору становить 2530 грн.
За квітень 2022 року позивачем зафіксовано по транспортному засобу НОМЕР_3 понаднормове використання пального (50,00 л.) у розмірі 2130,60 грн., у зв'язку з чим нараховано штраф відповідно пункту 6.6. Договору у розмірі 426,12 грн. що загалом становить 2556,72 грн.
Сума претензії№Пр-0018003 від 13.04.2022 за порушення умов Договору становить 2556,72 грн.
По транспортному засобу НОМЕР_4 понаднормове використання пального (49,72 л.) у розмірі 2130,60 грн., у зв'язку з чим нараховано штраф відповідно пункту 6.6. Договору у розмірі 426 грн. що загалом становить 2556,72 грн.
Сума претензії№Пр-0018807 від 12.05.2022 за порушення умов Договору становить 2556 грн.
Усього вартість понаднормово використано пального становить 12680,88 грн, а штраф 2536,18 грн
Зведені подорожні листи разом з вимогами-претензіями надіслано ФОП Мізяк О.Л.:
1) цінним листом з описом вкладення № 0504570764045 від 22.05.2023 (повернуто за зворотною адресою у зв'язку з закінченням терміну зберігання);
2) цінним листом з описом вкладення №0505076095587 від 24.05.2022 (повернуто за зворотною адресою у зв'язку з закінченням терміну зберігання);
3) цінним листом з описом вкладення № 0505065772811 від 21.02.2022 (повернуто за зворотною адресою у зв'язку з закінченням терміну зберігання);
4) цінним листом з описом вкладення № 0505072157910 від 28.04.2022 (повернуто за зворотною адресою у зв'язку з закінченням терміну зберігання).
Таким чином, збитки в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб Замовника та штраф в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива завдані ТОВ «Нова Пошта» згідно п. 6.7. Договору, становлять 15217,06 грн.
Згідно п. 6.13 Договору сплата Виконавцем штрафних санкцій та відшкодування збитків здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати отримання письмової вимоги від Замовника. При цьому, у випадку несплати Виконавцем штрафних санкцій у зазначений строк, Замовник має право самостійно утримати з сум, що підлягають сплаті Виконавцю за Договором, у сумі в розмірі відповідних несплачених штрафних санкцій.
Водночас ФОП Мізяк О.Л. відповіді на претензії не надав, та не виконав зобов'язання за договором в частині сплати збитків в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб Замовника та штрафу в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача вартість понаднормово використаного пального у розмірі 12680,88 грн., штраф у розмірі 2536,18 грн. за договором про надання послуг № 308 від 01.01.2021.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з приписами ст., ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Сторонами у п. 6.6. Договору узгоджено, що у випадку порушення Виконавцем вимог п.п. 3.8., 4.1.20.1. даного Договору він відшкодовує Замовнику збитки в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб Замовника та додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива.
Пунктом 6.12. Договору встановлено, що сплата Виконавцем штрафних санкцій та відшкодування збитків здійснюється на підставі претензії Замовника.
Виконавець зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання відповідної претензії від замовника прийняти обґрунтоване рішення щодо задоволення або відмову в задоволенні заявленої Замовником претензії та письмово повідомити Замовника. Не надання відповіді на претензію протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання є фактом визнання Виконавцем претензійних вимог (пункт 6.12.2. Договору).
Зведені подорожні листи разом з вимогами-претензіями було надіслано ФОП Мізяк О.Л. укрпоштою з описом вкладення та всі повернуті відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
ФОП Мізяк О.Л. відповіді на претензії не надав, та не виконав зобов'язання за договором в частині сплати повної вартості пального, що було використано не для потреб Замовника та штрафу в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива, внаслідок чого виникла вказана вище заборгованість.
Відтак, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога до відповідача про стягнення вартості понаднормово використаного пального у розмірі 12680,88 грн. та штрафу у розмірі 2536,18 грн.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв'язку з чим суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 331, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Мізяк Олексія Леонідовича , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03131, ідентифікаційний код 31316718) вартість понаднормово використаного пального у розмірі 12680 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 88 коп., штраф у розмірі 2536 (дві тисячі п'ятсот тридцять шість) грн 18 коп. та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 08.03.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян