Справа № 592/3522/24
Провадження № 3-зв/592/3/24
08 березня 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап М.М., розглянула заяву судді Ковпаківського районного суду м. Суми Князєва В.Б. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06.03.2024 відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Косолап М.М. визначено головуючою з розгляду заяви про самовідвід судді Князєва В.Б. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-9 КУпАП. Заява мотивована підтриманням суддею товариських відносин з заступником начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Сумській області Породьком С.В. З метою недопущення виникнення в учасників провадження будь-яких сумнівів в його неупередженості вважає що не може брати участь у розгляді даної справи.
Суддя Князєв В.Б., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурор у судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду заяви, що не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши заяву про відвід суд дійшов наступних висновків.
06.03.2024 відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Князєва В.Б. визначено головуючим з розгляду судової справи 592/3522/24, провадження 3/592/700/24 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-9 КУпАП.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29.04.1988 у справі «Белілос проти Швейцарії»).
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ провадження у справах про адміністративні правопорушення, є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02 від 09.06.2011 р.); «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (заява № 20347/03 від 12.03.2009 р.).
Виходячи із системного аналізу законодавства України та усталеної практики ЄСПЛ, необхідно у даній справі застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП положення КПК України, які регламентують подібні відносини.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі (стаття 15 Кодексу суддівської етики).
У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (пункт 4 частини 1 статті 75 КПК).
Підставою для самовідводу судді зазначено наявність товариських відносин з заступником начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Сумській області, тобто особою, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та недопущенням виникнення в учасників провадження будь-яких сумнівів в неупередженості.
Заява про самовідвід мотивована висновками Великої Палати Верховного Суду України у постанові від 14.11.2018.
У рішенні у справі «Рудніченко проти України» від 11.07.2013 ЄСПЛ констатував, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції через відсутність безсторонності суду першої інстанції, який виніс обвинувальний вирок заявнику. ЄСПЛ зауважив, що суддя одноособово визнала заявника винним, раніше розглядала по суті справу про обвинувачення іншої особи, в межах якої вона виразила своє ставлення щодо участі та ролей іншої особи та заявника, зазначивши, серед іншого, що вони діяли за попередньою змовою та що заявникові належала ініціатива. Суддя сама вказала на вищезазначені обставини як на причину своєї заяви про самовідвід, у задоволенні якої, тим не менше, було відмовлено з формальної причини, яка полягала в тому, що відвід цієї судді не був необхідним згідно з відповідним законодавством.
ЄСПЛ погодився з тим, що ця ситуація могла спричинити появу у заявника об'єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо безсторонності цієї судді. ЄСПЛ вважає, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, яка сама мала сумніви щодо своєї безсторонності у цій справі, підриває видимість справедливого судового розгляду.
Про ці обставини вказала Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 14.11.2018 у справі №1-96/2007 (провадження № 13-13зво18) з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
Отже вказані рішення ЄСПЛ та постанова Великої Палати Верховного Суду України не є релевантними до обставин заяви, що є предметом даного розгляду.
Сумнівів щодо безсторонності і неможливості ухвалення об'єктивного рішення у справі у заяві про самовідвід не наведено.
За вказаних у заяві обставин під час розгляду справи за наявності об'єктивно обумовленого сумніву щодо безсторонності судді Князєва В.Б. особа відносно якої складено протокол та прокурор можуть заявити відвід судді.
За наведеного суддя дійшла висновку, що заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 245, 246, 252, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України,
Заяву судді Ковпаківського районного суду м. Суми Князєва В.Б. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Косолап