Справа № 2-268/09
Провадження № 6/242/25/24
07 березня 2024 р. Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
В обґрунтування заяви товариство зазначило, що 13.05.2009 р. Ворошиловський районний суд м. Донецька ухвалив рішення по справі № 2-268/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором споживчого кредиту № 1102952700 від 17.08.2006 року. 29 грудня 2021 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу №225, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1102952700 від 17.08.2006 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт». У зв'язку з чим, просять суд замінити сторону стягувача АТ «УКРСИББАНК» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Представник заявника в заяві просив розгляд заяви здійснювати без їх участі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 15.02.2024 року, частково відновлено втрачене судове провадження по справі № 2-268/09 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 13.05.2009 року.
Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 13.05.2009 року, у справі 2-268/09 позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11029527000 від 17.08.2006 року у сумі 176074,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1355772,04 грн., яка складається з заборгованості за простроченим кредитом у сумі 132158,54 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1017620,76 грн., заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 15050,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 115887,23 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 27165,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 209177,66 грн., а також пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 1699,53 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 13086,39 грн., та сплачене державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в розмірі 30 грн.
29.12.2021 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №225, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №1102952700 від 17.08.2006 року укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Із витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 225 від 29.12.2021 року, вбачається, що під №46 зазначено кредитний договір №11029527000 від 17.08.2006 року, що укладений з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно платіжної інструкції № 1495 від 29.12.2021 року, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», сплатив на користь АТ «Укрсиббанк» кошти у сумі 1638845,99 грн., відповідно до Договору факторингу № 225 від 29.12.2021 року.
Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою (мотиви відступу викладено у пунктах 9.5, 9.6 постанови).
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) уточнила висновок щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження.
У пункті 95 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Суд звертає увагу, на те, що заявником у заяві не зазначено жодних відомостей щодо наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження за вищевказаним рішенням суду щодо боржника, а в якості підстави для звернення до суду із вказаною заявою про заміну стягувача у виконавчому листі останній посилається виключно на факт заміни первісного кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про можливе виконання (чи часткове виконання) рішення суду від 13 травня 2009 року, тобто протягом тривалого часу.
Таким чином, суд, зважаючи на встановлені по справі обставини, досліджені на їх підтвердження докази, а також беручи до уваги викладені по справі правові позиції Верховного Суду, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про заміну стягувача у виконавчому проваджені.
Керуючись ст.442 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя