07 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/27232/23 пров. № А/857/24914/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, ухвалене суддею Лозовським О.А. у м. Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 140/27232/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Інженірінг» до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16 серпня 2023 року № UA205140/2023/000560/2.
16 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 16 серпня 2023 року № UA205140/2023/000560/2.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Інженірінг» судовий збір в сумі 5705,08 грн..
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки у ньому відповідач не здійснив розрахунок митної вартості і не навів відповідні мотиви. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються, виключно, на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару, що імпортував позивач, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару, який імпортував позивач.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності, які позивач не усунув, а відтак, відповідач скористався правом на коригування митної вартості товару, який імпортував позивач.
З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 20.07.2023 між ТзОВ «ВО Інженірінг» (Покупець) та компанією «LONGi (Netherlands) Trading B.V.» (Продавець) укладений Контракт № 13072023 на придбання Товару (сонячні панелі) в кількості, згідно зі Специфікаціями, і за цінами, згідно з інвойсами (рахунками-фактурами), які є додатками до цього Контракту та є його складовою невід'ємною частиною, на конкретну партію товару.
15.08.2023 позивач подав до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA205140065288U9, згідно з якою було заявив до митного оформлення товар: прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотомодулі у зібраному стані для цивільного використання (не містить у своєму складі додаткових елементів для перетворення, регулювання або передачі електроенергії) модуль LONGi LR5-66HPH-510M - 682 шт. Ціна товару 72 207,43 доларів США, митна вартість визначена декларантом разом з витратами на доставку - 2 723 054,62 грн (72 464,28 доларів США).
До митного оформлення разом, із вказаною митною декларацією, декларант подав такі документи: пакувальний лист (Packing list) від 26.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № LONGINL230700517 від 26.07.2023; автотранспортну накладну (CMR) № NL від 09.08.2023; банківський платіжний документ № JBKLN7007QJH4Y від 24.07.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 3258 від 10.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення від 10.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 07.07.2023; зовнішньоекономічний договір (Контракт) № 13072023 від 20.07.2023; договір про надання послуг митного брокера № 19 від 02.01.2023; договір (Контракт) про перевезення № СК27/07 від 27.07.2023; інформаційний лист від 02.08.2023; технічні характеристики від 26.07.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23NLLKV4XVAZVZWD54 від 03.08.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, відповідач виявив розбіжності та запропонував подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (контракт) про перевезення від 16.02.2023 № КС16/02/23 та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Позивач на вимогу митниці надав: договір (контракт) про перевезення від 16.02.2023 № КС16/02/23; договір (контракт) про перевезення від 13.02.2023 № 13/02; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.08.2023; лист від 16.08.2023 № 3296.
16.08.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000560/2.
Вказане рішення грунтується на тому, що відповідач, під час митного оформлення товару, який імпортував позивач, виявив розбіжності та відсутність усіх документів, які підтверджують митну вартість товару:
- у автотранспортній накладній № NL від 09.08.2023 відправником товару зазначена компанія I-ship B.V. Zwarte Zeeweng 33199 RA Rotterdam-Maaslvakte Nederland, а у митній декларації країни відправлення від 03.08.2023 № 23NLLKV4XVAZVZWD54 - LONGI (NETHERLANDS) TRADING B. V.BOOMPJES ROTTERDAM;
- у автотранспортній накладній № NL від 09.08.2023 проставлений штамп та підпис перевізника DANILOV MYKHAILO, водночас, у заявці на перевезення вантажу від 27.07.2023 № CK27/07 перевізником зазначене ТзОВ «Алекзо»;
- договір (контракт) про перевезення № КС16/02/23 від 16.02.2023, зазначений в Заявці на перевезення вантажу від 27.07.2023 № CK27/07 не поданий до митного оформлення;
- в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.08.2023 зазначено, що вартість навантажувально-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, однак, дані складові витрат на транспортування не подано за статтями витрат;
- у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.08.2023 № 9144 вартість транспортно-експедиційних послуг від м. Роттердам до м/п Дорогуськ становить 55,21 грн/км, а за маршрутом від м/п Дорогуськ до Ягодин -Луцьк - Броди становить 57,8 грн/км.
Відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом: товар 1 - на рівні 5.59 дол. США/кг, згідно з МД № UA100180/2023/509312 від 22.06.2023.
Відповідач вказаний товар випустив у вільний обіг на підставі МД № 23UA205140065748U7 від 16.08.2023.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості ввезеного товару позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією № 23UA205140065288U9 від 15.08.2023 року, декларант має подати такі документи:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
4) договір (контракт) про перевезення від 16.02.2023 № КС16/02/23.
При цьому, як встановив апеляційний суд із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів було зумовлено тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх складових митної вартості, зокрема:
- у автотранспортній накладній № NL від 09.08.2023 відправником товару зазначена компанія I-ship B.V. Zwarte Zeeweng 33199 RA Rotterdam-Maaslvakte Nederland, а у митній декларації країни відправлення від 03.08.2023 № 23NLLKV4XVAZVZWD54 - LONGI (NETHERLANDS) TRADING B. V.BOOMPJES ROTTERDAM;
- у автотранспортній накладній № NL від 09.08.2023 проставлений штамп та підпис перевізника DANILOV MYKHAILO, водночас, у заявці на перевезення вантажу від 27.07.2023 № CK27/07 перевізником зазначене ТзОВ «АЛЕКЗО»;
- договір (контракт) про перевезення № КС16/02/23 від 16.02.2023, зазначений в Заявці на перевезення вантажу від 27.07.2023 № CK27/07 не поданий до митного оформлення;
- в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.08.2023 зазначено, що вартість навантажувально-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, однак, дані складові витрат на транспортування не подано за статтями витрат;
- у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.08.2023 № 9144 вартість транспортно-експедиційних послуг від м. Роттердам до м/п Дорогуськ становить 55,21 грн/км, а за маршрутом від м/п Дорогуськ до Ягодин -Луцьк - Броди становить 57,8 грн/км.
У відповідь на запит відповідача декларант надав: договір (контракт) про перевезення від 16.02.2023 № КС16/02/23; договір (контракт) про перевезення від 13.02.2023 № 13/02; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.08.2023; Лист від 16.08.2023 № 3296.
Щодо вказаних розбіжностей позивач пояснив що:
- Відправником товару є компанія LONGI (NETHERLANDS) TRADING B. V.BOOMPJES ROTTERDAM, натомість, у автотранспортній накладній вказаний склад з якого здійснювалась поставка товару - I-ship B.V. Zwarte Zeeweng 3 3199 RA Rotterdam-Maaslvakte Nederland;
- у автотранспортній накладній від 09.08.2023 № NL, проставлені штамп та підпис перевізника - DANILOV MYKHAILO, натомість, у заявці на перевезення вантажу від 27.07.2023 № СК27/07 зазначено ТзОВ «АЛЕКЗО», яке є експедитором;
- вартість навантажувальних робіт входить у вартість перевезення;
- вартість перевезення обумовлено умовами договору, а тому відповідач не може піддавати це сумніву, за умови, що позивач надав документи, які підтверджують вартість перевезення.
Надаючи оцінку доводам сторін, щодо правомірності рішення відповідача про коригування митної вартості, апеляційний суд зазначає наступне.
Апеляційний суд встановив, що у митній декларації країни відправлення вказаний відправник компанія LONGI (NETHERLANDS) TRADING B. V.BOOMPJES ROTTERDAM.
Натомість, у автотранспортній накладній вказаний склад з якого здійснювалась поставка товару - I-ship B.V. Zwarte Zeeweng 3 3199 RA Rotterdam-Maaslvakte Nederland.
Позивач стверджує, що I-ship B.V. Zwarte Zeeweng 3 3199 RA Rotterdam-Maaslvakte Nederland є складом з якого перевізник забрав товар.
Водночас, позивач не надав відповідних доказів.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що вказані розбіжності не стосуються числових значень митної вартості товару, а тому не можуть бути підставою для коригування митної вартості.
При цьому, відповідач не вказав, яким чином вказані розбіжності впливають митну вартість товару, який імпортував позивач, зважаючи на те, що обидві компанії знаходяться в місті Ротердам, звідки відправлявся товар.
Що стосується тих обставин, що у автотранспортній накладній № NL від 09.08.2023 проставлений штамп та підпис перевізника DANILOV MYKHAILO, натомість, заявці на перевезення вантажу від 27.07.2023 № CK27/07 перевізником зазначене ТзОВ «АЛЕКЗО», то, апеляційний суд встановив, що ТзОВ «АЛЕКЗО» є експедитором, згідно з договором про транспортно-експедиторське обслуговування № КС16/02/23 від 16.02.2023, а ФОП ОСОБА_1 залученим експедитором перевізником.
Що стосується тієї обставини, що позивач не подав даних про складові витрат на транспортування за статтями витрат, зокрема, щодо формування вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, то позивач надав уточнюючу довідку про транспортні витрати від 16.08.2023, згідно з якою, вартість навантажувальних робіт входить у вартість перевезення і становить 1000 грн.
Що стосується непропорційного розподілу витрат на транспортування з м. Ротердам (Нідерланди) до м/п Дорогуськ та з м/п Дорогуськ за маршрутом Ягодин -Луцьк - Броди, то ці відносини регулюються договором про надання транспортних послуг між позивачем та перевізником, водночас, відповідач не може втручатися в договірні відносини між сторонами договору перевезення та визначати доцільність чи пропорційність витрат на перевезення. Відповідач лише перевіряє чи включені витрати на транспортування товару до митного кордону України у вартість товару.
На думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку задекларував позивач, з підстав виявлених відповідачем розбіжностей, є необґрунтованими, що позбавляє відповідача права самостійно коригувати митну вартість товару, що вказана у цій митній декларації.
Крім цього, апеляційний суд зазначає, що відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 93 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару зазначив, що визначив митну вартість товару на підставі митної декларації № UA100180/2023/509312 від 22.06.2023 на основі якої раніше розмитнювався аналогічний товар.
Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Такого висновку апеляційний суд дійшов, зважаючи на те, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняльні характеристики товару, який ввозив позивач та того, який за основу коригування обрала митниця.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 16 серпня 2023 року № UA205140/2023/000560/2 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.
Цей висновок є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року в справі № 140/27232/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 07.03.2024 року