Справа № 580/2068/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
07 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військов частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2019, відповідно до вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2019, із застосуванням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом розгляду даної справи є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2019, відповідно до вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року, а також обов'язок здійснити таке нарахування.
Так, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 580/5582/22 від 27.04.2023 року, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що сторони, предмет та підстави позову є аналогічними з тими, з якими позивач уже звертався до суду раніше та яким вже була надана оцінка в межах справи №580/5582/22 та постановлено рішення, яке набрало законної сили.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
В призмі наведеного, визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Так, звертаючись до суду з даним позовом. позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2019, відповідно до вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2019, із застосуванням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Разом з тим, судом також встановлено, що у листопаді 2022 року позивач звертався до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078
Таким чином, адміністративний позов в частині порушених прав та інтересів позивача, які стали підставою звернення до суду у цій справ (580/2068/23), виконані (мають виконуватись) відповідачем на виконання рішення суду в справі 580/5582/22 від 27.04.2023 року (яке набрало законної сили), шляхом проведення нарахування та виплати належної позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Зазначене, також підвереджується розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2019 року.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта відносно того, що спірним у цій справі є питання правильності визначення відповідачем базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.01.2016 по 29.02.2018 року, адже сторони, предмет та підстави позову у справі №580/2068/23 є аналогічними з тими, з якими позивач уже звертався до суду раніше та яким вже була надана оцінка в межах справи №5805582/22 та постановлено рішення, яке набрало законної сили. При цьому, звернувшись до суду з даним позовом, позивач не вказав на обставини попереднього звернення до суду з аналогічними вимогами та не повідомив про прийняте судом рішення у справі №580/5582/22.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, фактично з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і тих самих підстав - тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.