Справа № 295/3542/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенцова Л.М.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
06 березня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Богунського районного суду м. Житомира в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Державної служби України безпеки на транспорті, в якій просила суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00005562 від 21.02.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
2. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що вона безпідставно притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки ПП «Проспект-Проект» на підставі договору оренди передало транспортні засоби: сідловий тягач DAF FT CF 85/410, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп ТОВ «ВОВ ВУД», яким 25.01.2023 здійснювалося перевезення тирси масою 26,700 кг орендованим транспортним засобом, через що позивач не може нести адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення перевезень вантажів. 17.03.2023 позивачем отримано оскаржувану постанову щодо накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
5. При перевірці матеріалів за наявними в постанові посиланням у мережі Інтернет зафіксовано два транспортних засоби - тягач і напівпричіп. Із змісту постанови неможливо з'ясувати якою була маса кожного з транспортних засобів, який із них допустив перевантаження, якщо відомою є маса кожного з них, чому в оскаржуваній постанові розрахунки проведено з об'єднаної їхньої маси. Відповідачем не дотримано порядку фіксації габаритно-вагових параметрів транспортних засобів із застосуванням засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, складення відповідного акту та неправильно розраховано похибки приладу вимірювання.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу 17000,00 грн, що вбачається з постанови старшого державного інспектора відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка В.О., по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00005562 від 21.02.2023, згідно якої 25.01.2023 о 14 год. 34 хв. за адресою: М-21, км 148+972, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF FТ CF 85.410, д.н.з. НОМЕР_2 .
7. Відповідальною особою допущено рух транспортного засобу (з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України). Перевищення загальної маси транспортного засобу на 17,788 % (7,155 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 13,435 % (3,224 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тони та відстані між осями понад 1,3 м. до 1,4 м. ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відносно нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а. с. 9).
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
8. Апелянт вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню зважаючи на відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт скоєння нею адміністративного правопорушення.
9. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до автоматично сформованої постанови показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 65, WAGA-WIM40, зав. № СRUA-11-WE сертифікат відповідності UA.TR. 113-0748/03F-22 до 19.06.2023, сертифікат перевірки типу UA.TR.113-0748/03F-22, чинний до 19.06.2023.
10. Відповідач зауважує, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, факт вчинення цього правопорушення доведено правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю з використанням належного технічного приладу, перевищення вищезазначених параметрів було встановлено з врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових і габаритних параметрів вказаного у постановах транспортних засобів.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
13. Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабміну України №30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
14. Згідно з пунктом 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
15. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
16. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
17. Відповідно до пункту 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174 (Порядок №1174) посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
18. Згідно п.11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
19. Відповідно до п.2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
20. Положеннями п. 4 Порядку №1174 визначено, що основними функціями системи, зокрема є: створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання; перевірка цілісності та достовірності, а також надійне зберігання інформаційних файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства; забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.
21. Згідно п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
22. Відповідно до положень п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
23. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
24. Згідно п. 114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.
25. Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритновагових норм у постанові зазначається формула розрахунку: % перевищення = ((Хфакт. - Хнорм. - похибка пристрою)/Хнорм.)*100 %, де: Хфакт. - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм.- нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України.
26. Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
27. Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10 % від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16 % від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16 % від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16 % від фактичного навантаження на осі.
28. Зі змісту оспорюваної постанови слідує, що розрахунок відсоткового перевищення маси здійснено з урахуванням похибки пристрою, що цілком відповідає наведеним вище положенням.
29. Беручи до уваги те, що вимірювання здійснено автоматично, є неспроможними доводи представника позивача про те, що зі змісту постанови не вбачається за можливе встановити, на основі чого уповноважена особа дійшла висновку про перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу. Позивачем не доведено неправильність проведених розрахунків.
30. Правопорушення, за вчинення якого апелянт була притягнута до адміністративної відповідальності, було зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 65, WAGA-WIM40, зав. № СRUA-11-WE сертифікат відповідності UA.TR. 113-0748/03F-22 до 29.12.2021, сертифікат перевірки типу UA.TR.113-0748-21, чинний до 28.12.2031, а відтак не заслуговують на увагу доводи про те, що фіксація порушень здійснена з використанням вимірювальної техніки, яка не відповідає вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність.
31. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що під час фіксування даного адміністративного правопорушення не дотримані вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», оскільки її дія не розповсюджується і не застосовується під час здійснення габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
32. Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача, що на момент вчинення адміністративного правопорушення було зафіксовано два окремих транспортних засоби - тягач та напівпричіп, що, на його думку, вказує на те, що не були порушені норми про максимально допустимі параметри, з огляду на наступне.
33. Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
34. Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
35. Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП.
36. Окрім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що він не є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП та не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
37. Згідно зі ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
38. Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
39. За правилами ч. 4 ст. 279-5 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
40 Із змісту позову випливає, що транспортний засіб DAF FТ CF 85.410, д.н.з. НОМЕР_2 , належать ТОВ «ВКП «Проспект-Проект», керівником якого є ОСОБА_1 .
41. Апелянтом не надано до суду доказів, що транспортні засоби були передані в користування іншій особі на підставі договору оренди, як і не підтверджено на підставі належних доказів, що на момент фіксації правопорушення і складення оспорюваної постанови до Єдиного державного реєстру транспортних засобів були внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
42. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 14-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
43. Зі змісту ст. 279-7 КУпАП вбачається, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
43. У разі звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:
- абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;
- абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично користувалася транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.
44. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювана постанова правомірно винесена щодо ОСОБА_1 , яка на момент спірних правовідносин була керівником юридичної особи, що є власником транспортних засобів.
45. Враховуючи вище наведене, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
46. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.