Справа № 240/14737/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
07 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов'язання здійснити нарахування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.06.2021 року №819 "Про застосування дисциплінарних стягнень";
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 11.06.2021 року №189 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління поліції в Житомирській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 14.06.2021 року;
-поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 14.06.2021 року;
-зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 14.06.2021 року по день винесення рішення по справі включно;
-рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та нарахування і виплати суми грошового забезпечення за один місяць допустити до негайного виконання;
-встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення суду-один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2015 року проходив службу в Національній поліції України. З січня 2021 року призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 10.06.2021 № 819 "Про застосування дисциплінарних стягнень" наказано за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини першої статті 23, пунктів 1-2 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 11.06.2021 №189 о/с звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, з 14.06.2021 року на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.06.2021 року № 819.
Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII закріплено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15.03.2018р. №2337-VII (далі - Дисциплінарний статут).
За визначенням, наведеним у ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна-дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Ст. 11 Дисциплінарного статуту врегульовано, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у своїй практиці (постанові від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19) у справах щодо притягнення працівників органів поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення неодноразово зазначав, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 зазначив, що суди надаючи правову оцінку правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, повинні фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Отже, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20.
Визначаючись щодо правильності та обґрунтованості оскаржуваних наказів, колегія суддів виходить із наступного.
З матеріалів справи з'ясовано, що 04.06.2021 начальником УКЗ ГУНП в Житомирській області полковником поліції ОСОБА_2 подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт про те, що до УКЗ ГУНП надійшла інформація, що цього ж дня, за місцем проживання фігурантки "З", у кримінальному провадженні від 19.01.2021 № 12021065090000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, внесеного слідчим відділенням Новоград-Волинського районного управління поліції ГУНП, працівниками Територіального управління ДБР, розташованого в м.Хмельницькому, затримано старшого слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які перебували на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї та спеціальних засобів. Вказані поліцейські, використовуючи своє службове становище та пов'язані з цим можливості, з метою незаконного збагачення, вимагали у громадянки ОСОБА_4 , неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США. Вказаних поліцейських затримано у порядку ст.208 КПК України.
З метою проведення своєчасного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, на підставі зазначеного рапорту, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, а також наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту України", наказом ГУНП в Житомирській області від 04.06.2021 №682 призначено за вказаним фактом службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами службового розслідування складено висновок "Про результати службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни старшим слідчим слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНИ в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженим сектору кримінальної поліції цього ж підрозділу старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у зв'язку з їх затриманням 04.06.2021 у кримінальному провадженні № 62021240020000060, початому 27.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частішою 3 статті 368 КК України".
Службовим розслідуванням встановлено наступне.
Капітан поліції ОСОБА_3 , здійснював розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19.01.2021 внесено до ЄРДР № 12021065090000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) КК України. При цьому, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснював оперативний супровід вказаного кримінального провадження.
25.03.2021 та 30.03.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , виконуючи узгоджені з капітаном поліції ОСОБА_3 дії, під час зустрічей за місцем проживання особи у м. Новоград-Волинському висунув громадянці вимогу надати неправомірну вигоду в сумі 2 500 доларів США за не притягнення її до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження № 12021065090000035 від 19.01.2021.
04.06.2021 близько 11 години старший слідчий слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 та оперуповноважений сектору кримінальної поліції цього ж підрозділу старшин лейтенант поліції ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, під час зустрічі із особою по АДРЕСА_1 , одержали від неї неправомірну вигоду в сумі 1 500 доларів США, яка була передана старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
Після одержання неправомірної вигоди капітана поліції ОСОБА_3 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які перебували на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї та спеціальних засобів затримано працівниками Територіального управління Державного розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому, під процесуальним керівництвом прокуратури Житомирської області, а неправомірну вигоду вилучено.
Цього ж дня капітана поліції ОСОБА_3 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 затримано у порядку статті 208 КПК України.
Таким чином, результатами службового розслідування підтверджується вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає порушенні пунктів 1,2 частини 1 статті 18, частини першої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини першої статті 23, пунктів 1-2 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", пункт 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що незалежно від результатів досудового розслідування кримінального провадження № 62021240020000060, затримання за підозрою у скоєнні корупційного злочину старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 працівниками Територіального бюро розслідувань, яке набуло значного суспільного резонансу, зменшують довіру громадян до органів поліції.
Так, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
При цьому, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Суд звертає увагу, що як слідує зі змісту висновку службового розслідування та спірних наказів, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні ряду нормативно-правових приписів та за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу, а не за встановлення факту отримання неправомірної вигоди.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18 зауважив, що кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Верховний Суд зазначив, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Крім того, у постанові від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 Верховний Суд зазначив, що законодавець чітко розмежовує випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності у якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби. Так, у першому випадку рішення про звільнення поліцейського зі служби в Національній поліції ухвалюється на підставі висновку службового розслідування, а у другому - на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Отже, наявність судового рішення про визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення не є визначальною для притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, адже питання про дисциплінарну відповідальність вирішується за результатами проведення службового розслідування.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 28.02.2020 у справі № 825/1398/17, від 30.09.2021 у справі № 814/334/17, від 07.07.2022 у справі № 460/5545/20, від 22.09.2022 у справі № 420/4977/20, від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20, від 08.12.2022 у справі №460/2583/19.
Колегія суддів враховує, що позивача звільнено зі служби в поліції за порушення вимог спеціального законодавства щодо служби в Національній поліції, як-то Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України “Про Національну поліцію”, що призвело до скоєння вчинків, які компрометують поліцейського та дискредитують поліцію в цілому.
При цьому, слід зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені в ході службового розслідування обставини дійсно свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач допустив дії, з якими органи поліції безпосередньо ведуть боротьбу. Тобто, така поведінка поліцейського є недопустимою, суперечить інтересам служби, оскільки позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського (стаття 64 Закону України "Про національну поліцію"), а натомість вчинив проступок, який дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Своєю чергою, висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення здійснені з урахуванням усіх обставин справи та не спростовані фактичними даними, установленими під час розгляду справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.042021 у справі №240/2677/20 та від 22.03.2023 у справі № 200/11036/20-а.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.