Справа № 240/11453/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
07 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса), Військової часини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов' язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просив:
- визнати протиправними дії Військової академії (м.Одеса) щодо не виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, у зв"язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов"язаним із захистом Батьківщини яка призначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, починаючи з 24.02.2022 по 24.06.2022 (дата закінчення відпустки за станом здоров"я на 30 діб після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії) та з 10.01.2023 по 27.02.2023 (повторне перебування на стаціонарному лікуванні);
- зобов'язати Військову академію (м.Одеса) здійснити нарахування додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, у зв"язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов"язаним із захистом Батьківщини яка призначена відповідно до Постанови Кабінету Мністрів України №168 від 28.02.2022, починаючи з 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023;
- стягнути з Військової академії (м.Одеса) нараховану додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн, у зв"язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов"язаним із захистом Батьківщини яка призначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, починаючи з 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової академії (м.Одеса) та військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, у зв"язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов"язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023.
Зобов"язано Військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 24.06.2022, а військову частину НОМЕР_1 за період з 10.01.2023 по 27.02.2023, додаткову грошову винагороду на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого закладу у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, із розрахунку до 100000,00 грн на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, з урахуванням проведених виплат за цей період.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що вимоги позивача щодо неперерахування та невиплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн у період з 24.02.2022 по 24.06.2022 подані позивачем поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 був курсантом Військової академії сухопутних військ міста Одеса, що не заперечується сторонами.
Відповідно до обставин встановлених під час службового розслідування та вказаних у наказі начальника Військової академії №407 від 24.06.2022 "Про результати розслідування нещасного випадку" зазначено, що 24.02.2022 будучи курсантом Військової академії, старший солдат ОСОБА_2 під час виконання службових обов"язків, зокрема Плану антитерористичного забезпечення та наказу начальника Військової академії від 09.03.2021 №214 Про призначення сил і засобів протидії диверсіям і терористичним актам та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та розпорядження Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.02.2022 №116/2/671 дек, з метою відсічі збройної агресії з боку російської федерації та виконання завдань Головнокомандувача Збройних Сил України, щодо створення резервів, на базі особового складу Військової академії (м.Одеса), разом з іншими військовослужбовцями академії вступив у вогневий контакт із ворогом, який незаконно пробрався на територію академії та відкрив вогонь по військовослужбовцям, які зайняли оборону в результаті чого один із пострілів призвів до поранення позивача (а.с. 15-18).
У зв"язку з отриманим поранення позивач з 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров"я.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №123, виданого військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 , зокрема наслідки вогнепального непроникаючого кульового поранення (24.02.2022) грудної клітини справа, наскрізне кульове поранення лівої кисті з вогнепальним багатоуламковим переломом І-ІІ п"ясних кісток зі зміщенням відламків з пошкодженням сухожилків м"язів розгиначів 1,2 пальців з дефектом кісткової тканини, сліпого кульового поранення ділянки правого колінного суглобу з вогнепальним багатоуламковим внутрішньосуглобним переломом дистальної третини правої стегнової кістки та проксимальної третини великогомілкової кістки правої гомілки зі зміщенням відламків ліковано оперативне, у вигляді консолідованого вогнепального перелому дистальної третини правої стегнової кістки з наявністю металоконструкцій та проксимальної третини великогомілької кістки правої гомілки з наявністю гвинтів з посттравматичним деформуючим артрозом правого колінного суглобу з больовим синдромом, та інше ТАК, пов"язані із захистом Батьківщини (а.с. 26-27).
Відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) №206 від 25.07.2022 лейтенанта ОСОБА_1 , який 05 березня 2022 року закінчив навчання у Військовій академії (м.Одеса), призначено на посаду командира взводу забезпечення підготовки спеціалістів розвідувальних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ та розвідувальних підрозділів військової частини НОМЕР_1 , та виключено зі списків особового складу Військової академії (м.Одеса) з 25.07.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №90 від 31.03.2023 старшого лейтенанта ОСОБА_1 на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 21.03.2023 №276, звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключено зі списків особового складу з 31.03.2023 (а.с. 23).
Згідно з довідкою №6/66/72 від 12.04.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , в період з 05.03.2022 по березень 2023 року відсутня інформація про нарахування та/чи виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168).
Позивач, не погоджується із вказаними діями відповідача, спрямованими на позбавлення його права на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 за період перебування на лікуванні та вважаючи свої права на отримання належного грошового забезпечення порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що положеннями Постанови №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн, а саме: 1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого; 2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
На переконання суду, у розумінні п.1 Постанови №168 позивач вважається особою, яка у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення), а відтак має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а саме за періоди: 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022 та № 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01.04.2022 до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Документально підтверджено, що 24.02.2022 позивач отримав множинні вогнепальні поранення під час виконання ним завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації.
В свою чергу матеріали справи свідчать, що у зв"язку з отриманим пораненням, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в наступних лікувальних закладах:
- з 24.02.2022 по 01.03.2022 - Військово-медичний клінічний центр Південного регіону м.Одеса (а.с. 14);
- з 02.03.202 по 11.04.2022 - Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону м.Вінниця (а.с. 13);
- з 11.04.2022 на підставі довідки військово-лікарської комісії військово-медичний клінічний центр Центрального регіону м.Вінниця направлено на лікування до Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту Вінницької обласної ради (а.с. 12);
- з 11.04.2022-19.04.2022 - Вінницький обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту Вінницької обласної ради (а.с. 11);
- з 19.04.2022 по 24.05.2022 Вінницькій обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької облавної ради (а.с. 31).
У період з 24.05.2022 на підставі висновку військово-лікарської комісії Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни Вінницької обласної ради позивачу надана відпустка за станом здоров'я на тридцять діб, що підтверджується довідкою ВЛК №9 від 24.05.2022 (а.с. 30).
21.06.2022 на підставі розпорядження Начальника Військової академії №1/32/12 ОСОБА_1 направлено на ВЛК до військової частини НОМЕР_3 , з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
02.07.2022 на підставі свідоцтва про хворобу № 83, що видано Гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців, у зв"язку з отриманням поранення (24.02.2022), пов"язаного із захистом Батьківщини (а.с. 28, 29).
В подальшому, в період з 10.01.2023 по 27.02.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями з виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №44 (а.с. 48-49).
Отже, матеріалами справи підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров"я з 24.02.2022 по 24.05.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023, у зв'язку з пораненням, яке отримане 24.02.2022 під час виконання військовослужбовцем бойових завдань з відбиття збройного нападу та відсічі збройної агресії російської федерації.
Окрім того, як свідчить довідка №9 від 24.05.2022, яка видана військово-лікарською комісією Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни Вінницької обласної ради, позивач потребував відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с. 30).
З огляду на вказане, матеріалами справи підтверджено перебування позивача у відпустці за станом здоров'я для лікування за висновком військово-лікарської комісії, тривалістю 30 календарних днів, тобто в період з 24.05.2022 по 24.06.2022.
Беззаперечним є те, що позивач перебував у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Окрім того, суд враховує, що згідно зі свідоцтвом про хворобу №123, військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 , 02 лютого 2023 року проведено медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби та на підставі ст. 61-а, 62-б, 76-б графи ІІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Також зазначено, що наслідки вогнепального поранення (24.02.2022), так, пов"язані із захистом Батьківщини (а.с.26-27).
Колегія суддів констатує, що обидві вищевказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.
Відтак, як вже зазначалося, відповідно до положень постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у розумінні п.1 Постанови №168 позивач вважається особою, яка у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення), а відтак має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а саме за періоди: 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023.
При цьому, під час розгляду справи апелянт не надав до суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000 грн за період з 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Також суд враховує, що в період служби, а саме з 24.02.2022 по 25.07.2022 позивач перебував на у розпорядженні Військовій академії (м.Одеса), а в період з 26.07.2022 по 31.03.2023 у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 .
З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправними дії Військової академії (м.Одеса) та військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 24.06.2022 та з 10.01.2023 по 27.02.2023, а також зобов'язання Військової академії (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 24.06.2022, а військової частини НОМЕР_1 за період з 10.01.2023 по 27.02.2023, додаткову грошову винагороду на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого закладу у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, із розрахунку до 100000,00 грн на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, з урахуванням проведених виплат за цей період.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в даному випадку нпозивачем пропущений строк звернення до суду, з огляду на наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові заробітної плати та інших пов'язаних з нею компенсаційних виплат не був обмежений будь-якими строками.
Втім, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року №2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавства про працю.
Серед іншого вказаним законом частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, зазначені зміни також стосуються строку звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати у разі звільнення працівника, тобто сум, що належать працівникові у разі його звільнення з роботи, а також інших пов'язаних з цим компенсаційних виплат.
Згідно нової редакції ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Таким чином, строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Однак суд враховує п. 1 Розділу "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 дію карантину продовжено на всій території України до 30.06.2023 року.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду 26.04.2023 року.
Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом є необґрунтованими.
Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.