Справа № 560/18680/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
07 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В жовтні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило скасувати постанову від 04.09.2023 ВП № 71025407 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою від 23.10.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, шляхом подання доказів сплати 2147,20 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.
На виконання ухвали суду від 23.10.2023 від представника позивача надійшла заява, у якій зазначено, що позовна заява у справі №560/17743/23 про скасування постанови державного виконавця від 04.09.2023 ВП № 71025407 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 560/2728/22 по суті не розглядалася, відтак при поданні повторної позовної заяви, тим самим позивачем до того самого відповідача, з того самого предмету та підстав у справі №560/18680/23 про скасування постанови державного виконавця від 04.09.2023 ВП № 71025407 про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 560/2728/22 необхідно враховувати первинний документ про сплату судового збору, а саме платіжну інструкцію № 3940 від 10.10.2023, на суму 2147,20 грн.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не були усунуті, оскільки доказів сплати судового збору у справі №560/18680/23 ним не надано, а наданий документ про сплату судового збору подавався позивачем в межах іншої справи.
ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що дійсно квитанція про сплату судового збору подавалася ним як доказ сплати судового збору в іншій, аналогічній справі, де позовну заяву було повернуто. Зауважує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, а тому відповідний документ про сплату судового збору може бути використаний при повторному зверненні з цією ж позовною заявою.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з приписами частини десятої цієї ж статті заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Положеннями частини п'ятої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
На підтвердження сплати судового збору до адміністративного позову позивач додав квитанцію від 10.10.2023 № 3940 на суму 2147,20 грн.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду, квитанція від 10.10.2023 № 3940 на суму 2147,20 грн подана позивачем при зверненні до Хмельницького окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи № 560/177433/23. Тобто вказаний судовий збір сплачено за подання іншого адміністративного позову в межах адміністративної справи № 560/17743/23.
Ухвалою від 18.10.2023 у справі № 560/17743/23 Хмельницький окружний адміністративний суд повернув позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови. Питання про повернення судового збору позивачу судом не вирішувалось.
Заяву про повернення судового збору в адміністративній справі №560/18373/23 у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" позивач також не подавав.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції від 10.10.2023 № 3940 на суму 2147,20 грн. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 року у справі №160/554/23.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач не усунув недоліки залишеної без руху позовної заяви, позовну заяву необхідно повернути позивачеві.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
VI. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.