Справа № 420/37057/23
06 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ради адвокатів міста Києва, т.в.о. Керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Ради адвокатів міста Києва, т.в.о. Керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганни Миколаївни, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність т.в.о. керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганни Миколаївни по ненаданню інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 15 жовтня 2023 року;
- зобов'язати Раду адвокатів міста Києва надати ОСОБА_1 копію документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000794 від 16.12.2019 року, видане Радою адвокатів міста Києва).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 жовтня 2023 року позивач звернувся до Ради адвокатів міста Києва з запитом на інформацію, спрямованим на офіційну електронну адресу Ради, у якому просив надати на зазначену адресу електронної пошти копію документу який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000794 від 16.12.2019 року, видане Радою адвокатів міста Києва).
Листом за Вих. № 249 від 19.09.2023 року т.в.о. керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганна Миколаївна повідомила, що Рада адвокатів України Рішенням від 02 березня 2022 року №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану.
Враховуючи вищезазначене рішення Ради адвокатів України, Рада адвокатів міста Києва позбавлена можливості надати витребувану інформацію для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану.
Позивач у повторному запиті на інформацію (26.10.2023 року) звернув увагу розпорядника інформації на необґрунтованість відмови, вказавши, що рішення Ради адвокатів України від 02 березня 2023 року № 22 створило перешкоди у вільному доступі громадян України до адвокатських послуг та регулює питання за межами повноважень РАУ.
Відповідач повідомив позивача, що Рада адвокатів міста Києва позбавлена можливості надати витребувану інформацію для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану (лист вих. № 256 від 01.11. 2023 року).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.01.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2661/24 від 19.01.2024 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до приписів ч.2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28,
29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Таким чином, відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої і статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан.
02 березня 2022 року прийнято рішення № 22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України та період запровадження воєнного стану».
Дане рішення оприлюднено на офіційному сайті НААУ (unba.org.ua) за посиланням: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennva/2022-03-02-r-shennva-rau-22 62443775bdf77.pdf, в судовому порядку не оскаржено, необґрунтованість рішення про закриття інформації для публічного доступу судом не встановлено, а відтак рішення є законним та чинним.
Відповідач зазначає, що у відповідності з приписами чинного законодавства та актами НААУ, 19.09.2023 року та 01.11.2023 року позивачу надано вичерпні відповіді на його звернення в умовах воєнного стану та з урахуванням характеру запитуваної інформації.
24.01.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року звернувся до Ради адвокатів міста Києва з запитом на інформацію, спрямованим на офіційну електронну адресу Ради, у якому просив надати на зазначену адресу електронної пошти копію документу який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000794 від 16.12.2019 року, видане Радою адвокатів міста Києва).
Листом (вих. № 249 від 19.09.2023 року) відповідачем повідомлено, що Рада адвокатів України Рішенням від 02 березня 2022 року №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану. Враховуючи вищезазначене рішення Ради адвокатів України, Рада адвокатів міста Києва позбавлена можливості надати витребувану інформацію для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану.
26.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до відпвідача із повторним запитом на інформацію, в якому просив звернути увагу розпорядника інформації на необґрунтованість відмови, вказавши, що рішення Ради адвокатів України від 02 березня 2023 року № 22 створило перешкоди у вільному доступі громадян України до адвокатських послуг та регулює питання за межами повноважень РАУ.
Листом Вих. № 256 від 01.11. 2023 року Рада адвокатів міста Києва повідомила позивача, що Рада адвокатів міста Києва позбавлена можливості надати витребувану інформацію для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про
адвокатів в період оголошеного воєнного стану.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч.2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Законом України “Про доступ до публічної інформації”.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
За приписами ст. 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Згідно п. 2 розділу II Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим З'їздом адвокатів України 17.12.2012 (зі змінами) Рада адвокатів України виконує функцію вищого органу Національної асоціації адвокатів України в період між з'їздами адвокатів України.
Рада адвокатів України є колегіальним органом, законодавчо визначеною формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, за своєю природою повноваження Ради адвокатів України являють собою дискреційні повноваження та виключну компетенцію уповноваженого органу адвокатського самоврядування.
Пунктом 11 частини 4 ст. 48 Закону № 5076-УІ визначено, що рада адвокатів регіону виконує інші функції відповідно до цього Закону, рішень конференції адвокатів регіону, Ради адвокатів У країни, з ' їзду адвокатів У країни. При цьому, рішення з'їзду та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, (ст. 57 Закону № 5076-УІ).
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 та Радою адвокатів міста Києва в частині відмови в наданні інформації на запит в умовах воєнного стану.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до преамбули Закону України “Про доступ до публічної інформації” цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст.13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1 ч.1 ст.13 Закону).
Частиною четвертою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Зокрема, положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» окреслено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для такого обмеження.
Згідно з ч.2 ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частинами 1,3,4 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Як встановлено судом, 16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ради адвокатів міста Києва з запитом на інформацію, в якому просив надати на зазначену адресу електронної пошти копію документу який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000794 від 16.12.2019 року, видане Радою адвокатів міста Києва).
Листом за Вих. № 249 від 19.09.2023 року т.в.о. керівника Ради адвокатів міста Києва повідомлено позивача, що Рада адвокатів України Рішенням від 02 березня 2022 року №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55,56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 та від 16.11.2022 № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні до лютого 2023 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, зокрема статті 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63.
Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть застосовуватись обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а отже право на доступ до інформації, встановлене статтею 34 Конституції України, може бути обмежене, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у Постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
Згідно з частинами першою та третьою статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Судом також встановлено, що Рада адвокатів України Рішенням від 02 березня 2022 року №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану.
Вказане рішення Ради адвокатів України від 02 березня 2022 року №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», як станом на момент звернення та отримання позивачем - ОСОБА_1 відповіді від Ради адвокатів міста Києва, так і станом на дату розгляду справи по суті, є чинним та в судовому порядку не скасовано.
Крім того, 01.12.2020 набрала чинність Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (ратифіковано Україною із заявами Законом № 631-IX від 20.05.2020), відповідності до частини 1 статті 2 якої кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (далі Конвенція Ради Європи).
Згідно із частиною 2 статті 2 Конвенції Ради Європи кожна Сторона вживає необхідних заходів у своєму національному законодавстві для впровадження положень щодо доступу до офіційних документів, передбачених цією Конвенцією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Конвенції Ради Європи кожна Сторона може обмежувати право доступу до офіційних документів. Обмеження повинні бути чітко встановлені у законі, бути необхідними у демократичному суспільстві і бути пропорційними цілям захисту: a. національної безпеки, оборони та міжнародних відносин; b. громадської безпеки; c. попередження, розслідування та судового переслідування кримінальної діяльності; d. дисциплінарного розслідування; e. перевірки, контролю та нагляду з боку державних органів; f. приватного життя та інших законних приватних інтересів; g. комерційних та інших економічних інтересів; h. економічної, монетарної політики і політики обмінного курсу держави; і. рівності сторін у судовому провадженні та ефективного здійснення правосуддя; j. навколишнього середовища, або k. обговорень всередині державного органу або між такими органами стосовно вивчення питання.
Держави, яких це стосується, під час підписання або депонування ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання, у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи можуть заявити, що листування з правлячою сім'єю та її двором або главою держави може також бути включено до можливих обмежень.
У доступі до інформації, що міститься в офіційному документі, може бути відмовлено у разі, якщо її розголошення завдасть або ймовірно може завдати шкоди хоча б одному з інтересів, перелічених у пункті 1, якщо тільки відсутній переважаючий суспільний інтерес в оприлюднені такої інформації.
За змістом ч.4 ст.6 Закону України №2939-VI саме до повноважень розпорядника інформації належить встановлення наявності чи відсутності підстав для обмеження у доступі до інформації, а отже управлінське волевиявлення розпорядника публічної інформації у формі відмови у доступі до публічної інформації, має бути вмотивовано критеріями обмеження інформації згідно положень ст.6 Закону України №2939-VI, та ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (ратифіковано Україною із заявами Законом України від 20.05.2020р. №631-IX).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем правомірно відмовлено позивачу в частині надання на запит позивача копії документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000794 від 16.12.2019 року, видане Радою адвокатів міста Києва).
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів міста Києва (вул. Борисоглібовська, 3, поверх.5, м. Київ, Код ЄДРОПУ 38488439), т.в.о. Керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганни Миколаївни вул. Борисоглібовська, 3, поверх.5, м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.
.