65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3398/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши заяву від 09.02.2024р. за вх. № 2-215/24 ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/3398/23
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Синій Птах” (65014, м. Одеса, пров. Обсерваторний, буд. 2/6, код ЄДРПОУ 36795440)
за участю у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ) та третьої
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;;
від відповідача: не з'явився;
Рішенням Господараського суду Одеської області від 06 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Синій Птах” за участю у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 задоволено у повному обсязі.
09.02.2024р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000 грн.
Згідно ч.3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023р. було призначено заяву до розгляду на 20.02.2024 року.
20.02.2024 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника заявника про відкладення розгляду заяви.
Ухвалою суду від 20.02.2024 року було відкладено розгляд заяви на 29.02.2024 року.
14.02.2024р. за вх. №6207/24 до суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Синій Птах” надійшла заява про зменшення розміру судових витрат.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про таке:
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як встановлено судом, 07.07.2023р. між Адвокатом Швець Кавтериною Олегівною та Фізичною особою ОСОБА_1 (Клієнт), було укладено договір про надання юридичних послуг №б/н, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе доручення Клієнта про надання вілплатних юридичних послуг, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов'язується сплачувати гонорар за надану Адвокатським бюро правничу допомогу, а також, у випадках передбачених Договором, відшкодувати фактичні витрати адвоката, пов'язані з виконанням доручень.
Згідно п.4 Додаткової угоди №1 від 17.08.2023 року до Договору про надання юридичних послуг № б/н від 07.07.2023 року, Замовник зобов?язується сплатити Адвокату суму гонорару протягом 20 днів з моменту підписання Акту надання послуг. Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору, зустріч і консультація із Замовником складає - 1 000 грн., аналіз нормативної бази, судової практики та вироблення правової позиції, подача позовної заяви - 5 000 грн., підготовка заяв по суті справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив), а також додаткових пояснень по суті оправи - 3 000 грн., заяви з інших процесуальних питань в суді першої інстанції - інстанції - 1 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, на думку заявника розмір судових витрат, понесених ОСОБА_1 під час розгляду даної справи в суді першої інстанції складає 23 000 грн.
Позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлений в постанові від 21.01.2021 року по справі Ne280/2635/20, згідно якого: «КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб?єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами.
Так, за існуючого правового регулювання у сторін з 'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб?єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб?єктів господарювання, а не адвокатів.
Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування потесни витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».
Заявником до матеріалів справи було залучено Ордер №ВН1272266 від 04.08.2023р., виданого на підставі про надання правової допомоги № б/н від 07.07.2023 року.
Сторони підтверджують, що було затверджено так підписано Акт надання послуг № 1 09.02.2024 року, отже останнім днем сплати послуг адвоката є 29.02.2024 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та такими, що підтвердження факту надання професійної правничої допомоги у справі №916/3398/23 на суму 23 000 грн.
Заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Синій Птах” до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.
Так, відповідач зазначає, що заяви позивача по суті справи мають однакові тексти, посилання на практику ВСУ та висновки, зокрема, в письмових поясненнях щодо заперечень ОСББ «Синій Птах», представником Позивача використовувались ті ж самі аргументи та доводи, що і у відповіді на відзив, а отже, крайньої процесуальної необхідності в наданні цих пояснень до суду не було. Тобто обсяг послуг не потребував значної кількості часту адвоката (виставлений рахунок на 3000, 00 грн за 2 процесуальні дії замість 1500,00 грн)
Відповідач зазначає, що представником позивача двічі заявлялося одне і теж клопотання про витребування доказів, у зв?язку з неповним наданням інформації у запиті до Державної прикордонної служби. Водночас, представник позивача могла і мала б передбачити, що органу, що відповідає за надання відповідної інформації, буде недостатньо лише тільки ПІБ особи та її дати народження для пошуку даних в базі, де розміщена інформація про мільйони осіб.
Разом з тим, за подання того ж самого клопотання, представник позивача зазначила таку ж саму ціну, як і за попереднє клопотання ( загалом 2000,00 гри замість 1000,00 грн).
Стосовно заяви про залучення третіх осіб, слід зазначити, що інформація, що міститься у них взагалі не відповідала дійсності, оскільки всі аргументи в заяві зводились до «неповідомлення заявлених третіх осіб про проведення загальних зборів ОСББ», проте докази, що спростовують це надавалися Відповідачем до суду значно раніше, і це обговорювалося на попередніх слуханнях.
Тобто, зазначена заява зводилась, знову ж таки, до повторення вже поданої представником Позивача інформації в інших його документах по суті, та безпідставного заперечення Позивачем обставин, які мають значення для справи. Крім того, інші посилання в заяві про залучення третіх осіб мають також аналогічні аргументи, пояснення та висновки, що і в другому документі по суті Позивача - відповіді на відзив Відповідача, тобто є повністю дубльованими.
Таким чином, вважаємо, що обсяг та обгрунтованість підготовленої заяви про залучення третіх осіб свідчить про відсутність необхідності в її поданні. Відповідь на ухвалу суду стосовно надання додаткових даних третіх осіб також була зумовлена неповним обсягом наданої інформації представником в заяві про залучення третіх осіб, що також свідчить про спеціальне штучне підвищення ціни, а тому не може бути зарахована як окрема послуга правничої допомоги. До того ж, звертаємо увагу суду, що адвокатом в заяві про стягнення судових витрат чи доказах, наданих суду, не зазначається про час, витрачений на надання послуг. Стосовно явки до суду для прийняття в судовому засіданні, зазначаємо, що підготовчі судові засідання 10 жовтня 2023 року, 31 жовтня 2023 року були відкладені за ініціативи представника Позивача, зокрема, у зв?язку з повторним поданням клопотань про витребування доказів, та залученням третіх осіб на стороні позивача.
Відповідач зазначає, що представником Позивача самостійно було віднесено зазначену справу до нескладних та типових (про що було зазначено у відповіді на відзив Відповідача), а юридична кваліфікація правовідносин, обсяги та обгрунтованість поданих процесуальних документів, виконаний об?єм робіт.
Отже, з урахуванням викладеного, відповідач вважає, що сума, яка підлягає сплаті за правничу допомогу загалом складає не більше 14 000 (чотирнадцять тисяч гривень).
Суд посилається на висовки Касаційного господарського суду в додатковій постанові від 06.12.2023 року у справі №905/493/22, де суд звернув увагу на сталу позицію ВС в інших справах (постанови від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21) про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. 3 урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.
Також суд, звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлений в постанові від 21.01.2021 року по справі №280/2635/20, згідно якого: «КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб?єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з?явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб?єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб?єктів господарювання, а не адвокатів.Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».
Постановою Об'єднаної палати Касаційної господарського суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 висловлено правову позицію, за змістом якої при умові підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості - витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи викладене, вважаємо, що ОСОБА_1 обґрунтовано понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 гривень.
Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги, викладені в заяві з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Надані позивачем докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 916/3450/23.
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Суд зазначає, що приписи частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України є аналогічними з приписами частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
В розрізі вищезазначених норм процесуального закону суд дійшов висновку про повну обґрунтованість клопотання позивача про стягнення 23 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.
Відтак, з огляду на вказані положення ст.ст. 123, 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для повного задоволення заяви представника позивача та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23 000 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3398/23 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Синій Птах” (65014, м.Одеса, пров.Обсерваторний, буд.2/6, код ЄДРПОУ 36795440) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23000 ( Двадцять три тисячі) грн.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 05.03.2024р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна