ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2024Справа № 910/18951/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНГОРОДСЬКЕ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ"
про стягнення 6 439 104,00 грн
у справі № 910/18951/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНГОРОДСЬКЕ"
про стягнення 3 444 000, 00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» про стягнення 3 444 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
14.03.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 20.02.2024.
У підготовчому засіданні 20.02.2024, суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 19.03.2024.
01.03.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» звернулось до суду із зустрічним позовом (за вх. № 2514/24) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 5 256 000,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
У відповідності до ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» залишено без руху.
01.03.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» повторно звернулось до суду із зустрічним позовом (за вх. № 2515/24) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 5 256 000,00 грн та пені у розмірі 1 183 104,00 грн.
Судом встановлено, що подана зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (за вх. № 2515/24) містить ідентичні вимоги зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (за вх. № 2514/24) у справі №910/18951/23 в частині стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 04052023-Пос від 04.05.2023 у розмірі 5 256 000,00 грн.
Зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом; апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній (п. 3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Дії учасника справи, спрямовані на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно із ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З наведених приписів законодавства слідує, що суд зобов'язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
У даному випадку дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ», зокрема звернення до суду із зустрічними позовними заявами, які містять ідентичні вимоги в частині стягнення основного боргу та з'явлення додаткових вимог про стягнення штрафних санкцій, розцінюються судом, як безпідставне, невиправдане затягування і перешкоджання розгляду справи, у зв'язку з чим такі дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» визнаються судом в порядку п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України зловживанням процесуальними правами.
Суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Отже, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Згідно з ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» (за вх. № 2515/24) відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 ГПК України слід повернути без розгляду.
Керуючись статтями 43, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (за вх. № 2515/24) та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано: 06.03.2024.
Суддя О.В. Гулевець