Справа № 909/413/21 (909/1074/22)
05.03.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Гарант" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лотоцького Святослава Володимировича
до відповідачів:
- ОСОБА_1
- ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Агрос-Віста"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
поданої в межах справи № 909/413/21 про банкрутство ПП "Гарант",
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Зелінського П. Л.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дудяка Р. А. ,
У провадженні Господарського суду перебуває справа за позовом ПП "Гарант" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лотоцького С. В. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ СГП "Агрос-Віста" про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 305 від 09.09.2020, укладеного між ПП "ГАРАНТ" як продавцем, в особі директора Скуповського Р. Б., і ОСОБА_1 як покупцем, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Керничною М. В.;
- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , яке зареєстроване 15.02.2022 державним реєстратором Лисецької селищної ради Івано-Франківської області Дем'янек І. А., номер запису про право власності: 46717523, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2582823026040;
- витребування в ОСОБА_2 групи нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 а загальною площею 585,2 кв. м на користь ПП "ГАРАНТ".
Ухвалою від 19.02.2024 суд поновив провадження у справі № 909/413/21 (909/1074/22), підготовче засідання призначив на 05.03.2024.
04.03.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Зелінського П. Л. надійшла заява від 04.03.2024 (вх. № 2048/24) про відвід судді Стефанів Т. В.
У поданій заяві представник відповідача посилається на наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України підстав для відводу судді, відповідно до положень якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Так, заявник зазначає, що суддя Стефанів Т. В. не може розглядати дану справу, так як вже розглядала справу, предметом спору якої було визнання недійсним договору купівлі-продажу № 305 від 09.09.2020, що є предметом спору і у даній справі.
У судовому засіданні представник відповідача заяву про відвід судді підтримав.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти відводу судді, вказуючи на необґрунтованість вищезазначеної заяви.
Розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді, суд дійшов висновку про залишення без розгляду вказаної заяви з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поряд із цим, ч. 3 ст. 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві вказані обставини, зазначені у заяві про відвід судді були відомі раніше строків, визначених ч. 3 ст. 38 ГПК України, а тому суд встановлює, що заявник звернувся із заявою про відвід судді з пропущенням процесуального строку.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Водночас, відповідачем не подано заяви про поновлення строку на подання заяви про відвід судді, у самому тексті заяви про відвід не зазначено про причини пропуску такого строку та обґрунтування їх поважності, та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.126 ЦПК України).
У контексті наведеного, заяву представника відповідача від 04.03.2024 (вх. № 2048/24 від 04.03.2024) про відвід судді слід залишити без розгляду.
Слід також роз'яснити стороні відповідача, що ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, оскільки така ухвала направлена на вирішення окремого процесуального питання і не перешкоджає провадженню у справі.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2-5151/09.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Зелінського Павла Любомировича від 04.03.2024 (вх. № 2048/24 від 04.03.2024) про відвід судді - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.03.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складений 07.03.2024.
Суддя Т. В. Стефанів