Рішення від 07.03.2024 по справі 904/5410/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5410/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 16 275, 22 грн

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16 275,22 грн, з яких 9 422,46 грн - сума прострочених платежів по процентах, 6 852,75 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання кредиту № 443778-КС-001 від 13.01.2022 в частині повернення кредитних коштів.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про витребування від АТ "ПУМБ" (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код: 14282829) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ;

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 13.01.2022 по 08.08.2023 включно.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що вказана інформація підтвердить факт надання відповідачу кредитних коштів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 викладено четвертий абзац резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі № 904/5410/23 в наступній редакції:

" Витребувати від Акціонерного товариства "ПУМБ" (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код: 14282829) докази:

- випуску банківської карти № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 ;

- виписку про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 13.01.2022 по 08.08.2023 включно. "

19.02.2024 від Акціонерного товариства "ПУМБ" надійшли витребувані судом документи.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання кредиту № 443778-КС-001 від 13.01.2022 в частині повернення кредитних коштів.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредиту, позивач нарахував до стягнення з відповідача 9 422,46 грн - сума прострочених платежів по процентах, 6 852,75 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

13.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Далі - Позивач) та Фізичною особою - підприємцем Баєм Ігорем Станіславовичем (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 443778-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ "БІЗПОЗИКА" надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Тип кредиту: кредит.

Строк кредиту: 24 тижні.

Процента ставка: в день 1,08250000, фіксована.

Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 1 050,00 грн.

Загальний розмір наданого кредиту: 7 000, 00 грн.

Термін дії договору до 30.06.2022.

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 17 520, 00 грн.

Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (пункт 2 договору).

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

У разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному Розділом 5 Правил (пункт 4 договору).

Згідно з пунктом 5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 9 договору, договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.

Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України (пункт 10 договору).

Позивач надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на рахунок Позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжним документом про видачу коштів. (арк.с.21)

Приналежність Відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 , на яку видавалися кредитні кошти підтверджується скріншотом з платіжної системи АТ «ПУМБ», а також випискою по рахунку, наданою АТ «ПУМБ».

Відповідно до Розрахунку заборгованості, Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 4 380,00 грн.

Проте, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредиту, позивач нарахував до стягнення з відповідача суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 6 852,76 грн, платежів по процентам - 9 422, 46 грн, що і стало причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за кредитним договором.

Щодо підвідомчості спору

З інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 07.03.2023 внесений запис №2002270060005021427 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Бая Ігоря Станіславовича на підставі власного рішення.

Господарським процесуальним кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.

Щодо укладення договору

Закон України "Про електронну комерцію" регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено порядок укладення електронного договору.

Так, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

13.01.2022 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 443778-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9875, на номер телефону НОМЕР_4 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Так, 13.01.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 443778-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України)

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З огляду на викладене 13.01.2022 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Позивач надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.

Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем кредитних коштів та часткове погашення відповідачем заборгованості по кредиту.

Доказів погашення відповідачем суми загального заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 6 852,76 грн не надано.

Доказів погашення відповідачем суми прострочених платежів по процентах у розмірі 9 422,46 грн не надано.

Суд зазначає, що відповідач, уклавши кредитний договір, добровільно став стороною такого договору, а відтак на відповідних умовах зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411; ідентифікаційний код 41084239) заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6 852,76 грн, проценти у сумі - 9 422,46 грн та судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова

Попередній документ
117506263
Наступний документ
117506265
Інформація про рішення:
№ рішення: 117506264
№ справи: 904/5410/23
Дата рішення: 07.03.2024
Дата публікації: 11.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.10.2023)
Дата надходження: 12.10.2023
Предмет позову: стягнення заборгованості у розмірі 16 275,22 грн